lexicon cosri - Чтиво

благі усмішки, що в квітні гасли і зникали аж допершого снігу. А тоді він знову сідав малювати, ітільки часом поправляв ліктем свій величезний прутеньміж ногами, щоб той не заважав йому в роботі.Його нові малюнки запам’ятовувались на все життя; монахиз ущелини і живописці з навколишніх монастирівяк за наказом кинулись у Ніколє, щоб побачити Никоновіфарби. Монастирі почали змагатися за нього, йогоікона приносила стільки ж, як виноград, а фреска настіні була швидкою, як найшвидший кінь. Про те, якпрацював Никон, залишився запис в одному осьмогласникуз 1674 року, який каже:«Два роки тому, на преподобного Андрія Стратилата, якразтоді, коли починають їсти куріпок, сиджу я, — пишеневідомий монах, — і в своїй нікольській келії читаюкнигу новоєрусалимських віршів із Києва, а в сусіднійкімнаті їдять троє монахів і один пес: двоє ченців ужеповечеряли, а маляр Никон, як завжди, їсть після них.За плямканням, яке проходить крізь тишу віршів, що яїх читаю, можна здогадатись, що Никон їсть гов’яжогоязика, який, перш ніж варитись, був добре відбитий обсливу перед воротами, щоб зм’якнути. Потім, поївши,Никон виходить і сідає малювати, а я спостерігаю, яквін готує фарби, й питаю, що він з ними робить.— Не я змішую фарби, а твій погляд, — відповідає вінмені, — я лиш кладу їх на стіну одну за одною в природномупорядку, а той, хто дивиться, сам змішує їх у своємуоці, наче кашу. Тут і є таємниця. Хто краще зваритькашу, той буде мати кращий малюнок, але нікому незварити доброї каші з поганої гречки. Важливішою є,отже, віра споглядання, слухання й читання, аніж вірамалювання, співу чи писання.