lexicon cosri - Чтиво

І тоді д-р Сук зрозумів, що найкраще для нього будепросто піти, що він і зробив, так нічого й не втямивши,крім того хіба, що другий ляпас пахнув цибулею. Тачасу на роздуми не залишалося, бо навколо вже збиралисяінші перехожі; удари почали ляскати, як щось цілкомприродне, і тепер д-р Сук почав відчувати, щодехто з тих, хто відважував йому ляпаси, має холодніруки; це було великою приємністю в усій тій історії.Він зігрівся. Ця пригода мала ще один сприятливиймомент. Він і справді не мав часу думати, бо між двомаляпасами таки мало що можна придумати, але все жпомітив, що ляпаси часом пахнуть потом і що женутьвони його в напрямку від церкви св. Марка до площі,тобто тим шляхом, яким він і сам збирався пройти,шляхом, що веде просто до крамниці, де він хотів дещокупити. І він віддався ляпасам, які наближали його домети.Так опинився він перед парканом, з-за якого ніколи нічогоне було чутно чи видно. Оскільки тепер, під зливоюневпинних ляпасів, він змушений був бігти, просвітив загорожі з ’єдналися йому в очах і він упершепобачив (хоч не раз бував тут і раніше), що за парканомстоїть дім, а у вікні того дому стоїть хлопець і граєна скрипці. Він помітив навіть пульт із нотами і вже замить упізнав концерт Бруха для скрипки з оркестром убемолі, проте не почув ані звуку, хоч вікно було відчиненим,а хлопець старанно грав. Спантеличений цимнавіть під зливою ударів, д-р Сук нарешті влетів докрамниці, задля якої вийшов сьогодні з дому, і з полегшеннямзахряснув за собою двері. Було тихо, як у банціз огірками, і тільки смерділа кукурудза. Крамницябула порожньою, і лише в кутку на шапці сиділа курка.105