lexicon cosri - Чтиво

ОТЕЦЬ ТЕОКТИСТ НІКОЛЬСЬКИЙ, УПОРЯДНИКПЕРШОГО ВИДАННЯ «ХОЗАРСЬКОГО СЛОВНИКА»Отець Теоктист Нікольський писав свою виведену кириличнимскорописом передсмертну сповідь, звернену до печськогопатріарха Арсенія III Чарноєвича, в повній темряві,вмочаючи перо у змішаний зі слиною порох, десь уПольщі, доки ключниця за замкнутими на засув дверимаосипала його прокльонами й лайками.Як відомо Вашій Святості — писав Теоктист патріархові—карою моєю є добра пам’ять, яку моє майбутнє неустаннопоповнює, а моє минуле анітрохи не спорожнює.Я народився у 1641 році в посаді монастиря Йованєв день святого Спиридона, покровителя гончарів, у сім’ї,яка завжди тримала на столі полумиски з двома вушкамиі в них їжу для душі і їжу для серця. Як мій братпрокидається й лягає спати, завжди тримаючи в руці дерев’януложку, так і я тримаю в своїй пам’яті всі очі, якіпоглянули на мене хоча б раз, відколи я живу на світі. Зтого часу як я помітив, що розташування хмар над Овчар-гороюповторюється через кожні п’ять років і впізнав,як хмари, що я їх бачив п’ятої осені, тепер зновуприходять на небо, мене охопив страх, і я почав таїтисвою ваду, бо така пам’ять — то кара. Тоді ж я вивчивсяз царгородських срібняків турецької, від купців з Дубровника— єврейської, а читати — з ікон. До сього накопичуванняспогадів штовхало мене щось подібне до спраги,але не була се спрага за водою, бо вода її не могла318