lexicon cosri - Чтиво

той час русичі вже прибили щит на царгородські воротаі відібрали у хозарів Київ. Крім того, існувала щеодна небезпека. Тодішній каган не мав наступника престолу.Одного дня прибули до нього грецькі купці, якихвін зустрів і прийняв. Усі вони як один були низькі назріст, темноволосі й такі волохаті, що волосся на своїхгрудях розділяли проділом. Каган сидів між ними, моввелет, і обідав. Була пора перед негодою, і птахи билисяу вікна, а мухи — в дзеркала. Коли ж подорожніхнаділили дарами і провели, каган повернувся до палат івипадково кинув погляд на кості, що зосталися післяучти. Костомахи, залишені греками, були величезні, яку велетнів, натомість каганові лежали малесенькі, як удитяти. Він швидко зібрав слуг, аби ті згадали, що говорилийому чужинці, але ніхто нічого не пам’ятав.Переважно мовчали, — вирішили всі. Тоді до кагананаблизився один єврей з придворної свити й сказав,що допоможе йому.— Хотілося б почути як, — сказав каган і лизнув трохисвятої солі. Тоді єврей привів до нього раба і наказав,щоб раб оголив руку. Рука була точною копією правоїруки кагана.— Так, — сказав каган, — затримай його. Затримай і йдидалі. Ти на доброму шляху.Так по всій державі розлетілися гінці, і через три місяці єврейпривів до нього хлопця, чиї ступні були зовсім як каганові.І його затримали при дворі. Потім знайшли ще дваколіна, одне вухо і плече — все таке ж, як у кагана. Поступовов палаці зібрався гурт молодих людей — воїнів,рабів, мотузників, євреїв, греків, хозарів та арабів, котрі— якби з кожного взяти по одному членові чи по якійсьчастині тіла — могли б створити ще одного молодого66