lexicon cosri - Чтиво

ки та поляка, Квашнєвська народилась у Кракові занезвичайних обставин. Її мати залишила дочці листазі словами, що належали батькові Дороти Квашнєвської.Слова ті говорили: «Моє серце мені є дочкою;доки я рівняюся за зорями, воно рівняється за місяцемі болем, який чекає на краю всього...» Квашнєвськатак ніколи й не змогла дізнатися, хто був авторомтих слів. Брат її матері, ашкеназі Шолем, зник у1943 році під час єврейських погромів у окупованійнімцями Польщі, але перед тим встиг врятувати своюсестру. Не довго думаючи, він роздобув для сестрипідроблені документи на ім’я якоїсь полячки і одруживсяз нею. Вінчання відбулося у Варшаві, в церквіСв. Томи й було зареєстроване як шлюб між вихрещенимєвреєм і полячкою. Коли він зник — з люлькоюу зубах, набитою чаєм замість тютюну, — його сестрай дружина Анна Шолем, яка й далі вважалася полячкоюі продовжувала носити дівоче ім’я якоїсь АнниЗакевич, розлучилася зі своїм чоловіком (а одночасной братом, про що, звісно ж, знала тільки вона одна) ітак врятувала своє життя. Одразу ж після цього вонавдруге вийшла заміж за якогось вдівця Квашнєвського,що мав очі, як рябі яйця, безкостий язик і рогатідумки. У шлюбі з ним вона народила одну-єдину дитину— Дороту Квашнєвську. Після закінчення студійславістики Дорота переїхала до США, захистила докторськудисертацію на тему давніх слов’янських літератур,але коли Ісак Шульц, котрого вона знала ще зістудентських років, перебрався до Ізраїлю, разом ізним поїхала й Дорота. В 1967 році під час ізраїльськоєгипетськоївійни Ісак був поранений, а в 1968 роцівона вийшла за нього заміж і залишилася жити вТель-Авіві та Єрусалимі, де читала курс історії ран-10»291