lexicon cosri - Чтиво

у церкві співають по-руськи, найбільше мудрості мають,коли говорять по-турецьки, і тільки тоді, колихочуть убити, промовляють своєю рідною — сербськоюмовою. Вони — вихідці із західної Герцеговини, з містечкаКореничі, що лежить в околицях Требинє, недалековід Ластви у Горніх Полицях, звідки й походитьїхнє друге прізвище — Кореничі. З часу свого переселенняу Ердель Бранковичі користуються великою повагоюі вже двісті років п’ють найкраще вино у Волощині,про яке кажуть, що ним і краплею вп’єшся.Колись, на межі двох століть і двох держав — угорськоїі турецької — рід Бранковичів славився у військовихдіях, а тепер вони подарували своїм землям уздовж рікиМориш, у Єнополі, Липовій і Панкоті цілий ряд визначнихслужителів церкви. Мойсей Бранкович, відомийяк єпископ Матей, був митрополитом єнопольським,і горіх, опущений ним у Дунай, завжди опинявсяу Чорному морі швидше від інших горіхів. Його син,він же дядько графа Георгія Бранковича Соломон, відомийяк єпископ єнопольський під іменем Сави І,правив у єнопольській і липовській єпархії, не сходячиз коня, і навіть пив у сідлі, аж доки у 1607 році Липоване була захоплена турками. Бранковичі стверджують,що їхнє коріння іде від сербських деспотів Бранковичів,а от звідки прийшли їхні статки, сказати важко.У народі кажуть, що в кишені Бранковичів серед білогодня лягає все, що тільки можна визбирати по гендлярськихснах від Кавали і до самого Земуна. їхні перстеніхолодні, як змії, їхні володіння не облетіти птаху, а внародних піснях їх плутають із царськими родами. Бранковичівідомі як покровителі монастирів у Волощині іна Афоні у Греції, вони зводили мури і церкви, що31