lexicon cosri - Чтиво

чекала найпочеснішого гостя, і неуважно, поспіхом,посадила д-ра Сука біля Джельсоміни й решти молоді,під гарно политим фікусом, який пітнів за їхніми плечимаі плакав листям, аж було чутно, як скапує на підлогу.Того вечора за обідом Джельсоміна повернуласьдо д-ра Сука, торкнувшись його руки своїм гарячимпальчиком, і сказала:— Вчинки в людському житті схожі на їжу, а думки йвідчуття — на приправи; не буде добра тому, хто посолитьчерешні чи скропить солодощі оцтом..,Доки Джельсоміна це говорила, д-р Сук різав хліб і думавпро те, що вона одного віку з ним і зовсім іншого зусіма.Коли після гостини професор Сук повернувся до своєїкімнати в готелі, він витягнув з кишені ключа, взявлупу й подивився на нього. На золотій монеті, яка служилаголівкою, він прочитав єврейську букву Хе. Професорзасміявся і відклав ключа, вийняв із сумки Хозарськийсловник, виданий у 1691 році Даубманусом, іперед сном прочитав з нього статтю Годувальниця. Вінбув упевнений, що володіє тим отруйним примірником,від читання якого вмирають на дев’ятій сторінці,тому ніколи не читав більше як чотири сторінки, уникаючитим ризику. Він думав: «Не варто без потребийти шляхом, яким приходить дощ», Стаття, яку вінвибрав сьогодні, також не була довгою:«Існували в хозарів, — було написано в словнику Даубмануса,— годувальниці, які могли робити власне молокоотруйним. Цінувались вони дуже високо. Вважається,що походять вони з одного із двох арабських племен,які Магомет прогнав із Медіни за те, що вони поклонялисячетвертому бедуїнському божеству Манат. Були115