lexicon cosri - Чтиво

коханні, «віршом уложене», промовляючи до якогосьпастушка. Але, замість звертатися до нього, він раптомобернувся посеред вистави до добродійки Євфросинії(в чию сукню був убраний) і на загальне здивування подарувавїй люстерко з наступними «любезними речами»:Дурно ти шлеш мні люстерко свого щастя,Коли у нім зовсім нема твого причастя;Замість твоєго іскомого привітаСвій там знайдуєм лик з літа і до літа.Дар твій тобі шлю назад, бо сну не маю:Образ не свій, а твій видіти там чаю.Добродійка Євфросинія на диво спокійно вислухала цютираду і щедро нагородила виконавців помаранчами.Більше того — весною, коли надійшла пора причасть іпані Лукарева повела до церкви доньку, весь чеснийлюд на власні очі узрів, як вона вносить у церкву ще йякусь ляльку, вбрану в синю сукню, покроєну з тої самоїодежі в жовті й червоні стяжки, в якій «Жид Коенрецитував вірші на дійстві в ґето». Коли Коен це побачив,то закричав, показуючи на ляльку, що то його донькапід крижмом, чадо його любові, «плід страсті» йогоприводиться до храму, хай і християнського. Того вечорадобродійка Євфросинія перестріла Самуеля Коєнаперед церквою Богородиці якраз тої миті, коли ґетозамикалося, дала йому край свого пояса для поцілункуі повела його на тому поясі, як на вуздечці, за собою, абіля перших же тіней простягнула йому ключа й назваладім у Прієку, де вона чекатиме його наступноговечора.У призначений час Коен стояв перед дверима з вічком замканад клямкою, через що йому довелося запихати ключадогори зубцями, а саму клямку тиснути вгору, щобувійти. Він опинився у вузькому коридорі, права стіна232