lexicon cosri - Чтиво

знав усього, що діється в його державі. Ще він думав проте, як одного разу Гомер вписав у свій твір і місто Сидон,а разом з ним, не знаючи про це, й пророка Іллю,якого за велінням божим годували птахи. Він думав проте, що в своїй величезній поетичній державі Гомер мавморя й міста, а не відав про те, що в одному з них, уСидоні, живе пророк Ілля, який стане колись мешканцеміншої поетичної держави, такої ж просторої, вічноїй могутньої, як і Гомерова, — мешканцем Святого Письма.І, нарешті, він запитував себе: чи зустрілися колисьдва сучасники, Гомер і Святий Ілля із Тішбе в Гілеаді —обоє безсмертні, обоє озброєні тільки словом, один обернутийдо минулого і сліпий, другий охоплений майбутнімі зрячий, один грек, що найкраще серед поетів возвеличивогонь і воду, і другий єврей, що водоюнагороджував, а вогнем карав, перетворюючи свій плащна міст. Існує такий пояс землі — думав наприкінці Методій— не ширший від десяти верблюдячих смертей, наякому розминулося двоє людей. Той простір між їхнімислідами вужчий від будь-якої ущелини на світі. Ніколище два великі мужі не підходили так близько один до одного.Якщо тільки ми не помиляємось, як усі ті, чий зірслугує спогадам, а не землі, котра лежить під нами...Завдяки папиному покровительству Методія було звільненой у 880 році він втретє захищав у Римі правовірністьсвоїх поглядів і слов’янської служби, а папа своїмпосланням ще раз підтвердив законність слов’янськогобогослужіння. Даубманус разом зі згаданою притчеюпро тортурування Методія розповідає, що він тричіомився в римській ріці Тибр — як на народження, вінчанняй смерть — і три рази причастився чарівним хлібом.У 882 році Методій з найвищими почестями був82