lexicon cosri - Чтиво

не перестиг, не впав і не зогнив, я додав у житіє святоїП’ятниці цілу сторінку, якої в жодному з переписуванихмною джерел не було. Замість того, щоб моє самочинствовиявилося й покаралося, монахи, натомість, усе частішепочали звертатися до мене з проханнями зробитидля них перепис, а мої книги з унесеними до них доповненнямирозходилися швидше, ніж книги інших переписувачів,яких по всій Овчарській ущелині було такичимало. Я ж осмілів без міри і вирішив іти до краю. Теперя не тільки доповнював незначущими подробицямиіснуючі вже житія, а й почав вигадувати нових пустельників,описувати нові чудеса і мої переписи стали продаватисядорожче, аніж книги, з яких вони переписувалися.Поступово я відчув неймовірну силу, яку тримав усвоєму каламарі і випускав у світ, коли сього бажав. І тодія зрозумів: кожен автор без трудів може вбити свогогероя у двох книжкових рядках. Для того ж, щоб убитичитача — себто істоту з плоті й крові — достатньо перетворитийого на якусь мить у постать з книги, в герояжитія. А тоді вже легко...В той час у монастирі Стрітення жив один молодий монахна ім’я Лонгин. Він жив як відлюдник і був схожий налебедя, який з розпростертими крилами чекає, коли дмухневітер, щоб помчати по воді. Адам, який хрестив дні,не мав слуху кращого, як він. А очі його були мов ті оси,що розносять святу заразу: одне чоловіче, друге жіноче,і обидва — зі шпичкою жала всередині. Стремив до добра,як кібець до курчат, і говорив зазвичай: «Кожен з наслегко може обрати собі на взірець когось кращого одсебе; тоді з духу кожного створилася б нова драбина Якова,що веде від землі до неба, все поєдналося б і уклалосялегко й радісно, бо людині просто слухати й наслідуватикращого од себе. Все зло на сьому світі беретьсязвідти, що ми одвіку є в спокусі послухати і взяти собі в322