lexicon cosri - Чтиво

нагадай мені завтра, як прийдеш на день народженнядо Джельсоміни, я прочитаю тобі одну дивовижну сторінку,на якій це описано. Надзвичайно цікаво...НЗ тою обіцянкою д-р Ісайло Сук прокинувся і знайшов усебе в роті ключа.Коли він вийшов на вулицю, полудень був хворий, якасьсліпуча чума роз’їдала сонячне сяйво, висипки й чирякиповітря множились і вистрілювали в небо епідемією,яка захоплювала хмари, а ті від цього гнили й перегнивалив усе швидшому леті.У тижня пішли місячні, а його неділя смерділа вже напереді пускала вітри, як каліка, що виздоровлює. А там,у глибині поїдженого коростою неба, синіли втраченіСукові дні, здалеку мізерні й живі-живесенькі, без календарнихімен, в юрбі, яка весело віддаляється, звільненавід нього і його турбот, залишаючи за собою пилюку...Один із вуличних хлопчисьок, які розважалися, міняючисьштанами, зупинився тоді перед кіоском, де д-р Суккупував газети, і запісяв йому штанину. Д-р Сук обернувсяз виглядом людини, яка тільки ввечері помітила,що ґудзик на її штанах увесь день був розстібнутим, алетут якийсь зовсім незнайомий чоловік з усієї сили заліпивйому долонею по щоці. Оскільки надворі було холодно,д-р Сук відчув крізь ляпас, що рука в напасникадуже тепла, і серед болю це здалося йому навіть дещоприємним. Він повернувся до нахаби, готовий з’ясовуватистосунки, та раптом відчув, що його намоченаштанина прилипла до газети. Тут його вдарив ще одинчоловік, який до того чекав на решту за свої газети.104