lexicon cosri - Чтиво

листи з днями стануть не потрібними. І питаю: чиписатиме мені й тоді той другий, чи й далі буде ніч ?Згідно з іншими джерелами (Даубманус* пов’язує їх з рукописомз каїрської синагоги), цей лист — чи то вірш —отримав зовсім не каган, а сам аль-Сафер, і йшлося вньому про аль-Сафера та Адама Кадмона. Як би там небуло, лист викликав ревнощі або ж політичну заздрістьхозарського кагана, оскільки ловці снів були сильноюопозиційною партією царівни Атех, що протистояликаганові. Аль-Сафер був покараний і ув’язнений в залізнійклітці, підвішеній на дереві. Царівна Атех щорокуслала йому крізь свої сни ключа від своєї спочивальні,а його муки могла полегшити лиш тим, що підкуповуваладемонів, і ті накоротко замінювали аль-Сафера вклітці кимось із людей. Через це життя аль-Сафера складалосяпевною частиною з життів інших людей, котріпо черзі позичали йому свій тиждень або два. Рештучасу коханці обмінювалися звістками своїм особливимспособом: він вигризав зубами кілька слів на панциряхчерепах і раків, яких ловив у річці під кліткою, а тодівипускав їх назад у воду, а вона тим самим способомвідповідала йому, пускаючи свої любовні послання,написані на інших черепахах, у ріку, що впадала в морепід кліткою. Коли шайтан забрав у царівни Атех пам’ятьпро хозарську мову і примусив її ту мову забути,вона перестала писати, проте аль-Сафер і далі випускаву воду свої послання, намагаючись нагадати їй своєім’я і слова з її віршів.Декілька сотень років після тих подій на узбережжі Каспійськогоморя спіймали двох черепах, панцирі якихбули списані посланнями. Посланнями якогось чоловікаі якоїсь жінки, що кохали одне одного. Черепахиусе ще повзали разом, і на їхніх спинах можна було263