lexicon cosri - Чтиво

вав зяблика на довгій шовковій нитці, і той ніс його,летючи перед воєводиними очима. За поясом він мавневелику морську мушлю, якою спритно міг обдертиживу людину, а потім знову вбрати її в ту саму шкіру,тримаючи за чуприну. Він варив .напої для солодкихсмертей, і на його дворі завжди було повно упирів, котрігасили свічки, благаючи в Дракули нової смерті. Босмерть була для них єдиним доторком до життя. Клямкина дверях його покоїв рухалися самі собою, а в подвірЧ стирчав у небо вузький вертлявий смерч, якийбезупинно крутився навколо себе і перемелював усе, чогосягав. Він кружляв тут уже сім тисяч років, і в йогоосерді — чи то в оці — протягом усіх цих семи тисячроків було світло, як у сонячний полудень, і кисло місячнесяйво. Коли молода жінка увійшла, слуги воєводиДракули сиділи в затінку того вихора й кружляли чаркутаким чином: один дудлив напій з барила, а інший уцей час виводив голосом якісь протяжні звуки, схожіна пісню, і так перший пив, аж доки другий не спинявся,щоб набрати в груди повітря. А тоді мінялися ролями.У той спосіб вони проспівали на честь гості спершугласи вечірні, потім пісню на польські гласи інарешті пісню, яку співають «головою до голови», приблизнонаступного змісту:«Щороку навесні, щойно птахи беруться рахувати рибу вДунаї, на усті ріки в море проростає білий очерет. (Вінросте лише три дні, в час, коли перемішуються міжсобою солоні й прісні води, і насіння його прудкіше відбудь-якого іншого насіння; воно проростає швидше, ніжповзе черепаха, і біжить угору, обганяючи мурахів, якіметушаться на його стеблі. В сухому місці насіння білогоочерету може лежати спокійно хоча б і двістіроків, та щойно воно падає в вологий грунт, як за не-260