посібник “Як зберегти школу у власній громаді: керівництво до дії”

126
Звісно, що напрямками лобізму є не об’єкти, а суб’єкти впливу,
тобто лобіювання повинно бути направленим на конкретну людину –
представника законодавчої або виконавчої ланки необхідного нам рівня.
Тобто суб’єктами лобіювання для сільських районів будуть:
Районний рівень
Законодавча гілка влади – районна рада – депутати районної
ради, апарат райради.
Виконавча гілка влади – районна державна адміністрація – голова
райдержадміністрації та його заступники; державні службовці, які мають
відношення до освіти (відділ освіти, відділ молоді та спорту та інші).
Місцевий рівень
Законодавча гілка влади – сільська або селищна рада – депутати
сільської або селищної ради.
Виконавча гілка влади – виконкоми сільської або селищної ради –
селищний або сільський голова, робітники виконкомів селищних або
сільських рад.
Аналогічна ситуація і в містах – суб’єктами лобіювання будуть
депутати міської або районної ради та чиновники міських або районних
виконкомів.
Наступне не менш важливе питання – це хто може проводити
лобіювання. На сьогоднішній день обмежень не існує – лобізмом може
займатися як кожен громадянин особисто, так і група громадян (підрозділ
4.1). Це можуть бути:
• педагогічні працівники (вчителі, соціальні педагоги, психологи
тощо);
• адміністрація школи (директор та заступники);
• інші працівники школи (технічні та інші працівники);
• батьки;
• представники громадських організацій (профспілки та інших
організацій, які піклуються долею школи);
• представники органів самоврядування (піклувальна рада та
інші);
• учні (старшокласники).
І нарешті, мабуть основне питання – а навіщо займатися лобізмом
на місцевому рівні. На це питання існує дуже багато відповідей, і тому його
потрібно розглядати у розрізі кожного закладу окремо, але разом із тим
можливо виокремити декілька причин, які мали б загальні риси. Але все ж