поÑÑбник âЯк збеÑегÑи ÑÐºÐ¾Ð»Ñ Ñ Ð²Ð»Ð°ÑнÑй гÑомадÑ: кеÑÑвниÑÑво до дÑÑâ
поÑÑбник âЯк збеÑегÑи ÑÐºÐ¾Ð»Ñ Ñ Ð²Ð»Ð°ÑнÑй гÑомадÑ: кеÑÑвниÑÑво до дÑÑâ
поÑÑбник âЯк збеÑегÑи ÑÐºÐ¾Ð»Ñ Ñ Ð²Ð»Ð°ÑнÑй гÑомадÑ: кеÑÑвниÑÑво до дÑÑâ
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
144<br />
Визначення основних категорій благодійників школи допомагає<br />
спрогнозувати приблизну суму коштів/надану матеріальну благодійну<br />
допомогу, що буде отримано від кожної категорії й кожного виду<br />
фандрейзингової діяльності.<br />
Складання списку жертвувачів допоможе визначити, на яку<br />
категорію буде затрачено найбільше часу. Така своєрідна база даних може<br />
включати інформацію про діючих або потенційних благодійників<br />
наступного характеру: ім’я/назва, статус, адреса, історія його<br />
пожертвувань, план роботи з ним. Не треба забувати про піклувальну раду<br />
школи, до яких також можна звертатися за допомогою у пошуку серед їх<br />
кола знайомих та бізнес-партнерів потенційних благодійників<br />
навчального закладу.<br />
Для роботи із новими великими благодійниками на етапі<br />
планування необхідно потурбуватися про підготовку інформаційних<br />
матеріалів, що складають стандартний набір документів про діяльність<br />
закладу для зв’язків із громадськістю або інформаційний пакет<br />
(характеристика закладу, листи підтримки, списки донорів, статті з<br />
останніми новинами, стисла біографія керівника, список членів<br />
піклувальної ради). Це допоможе скласти основу для формування<br />
уявлення донора про освітній заклад.<br />
Важливим є питання мотивів людей чи організацій, які надають<br />
допомогу освітнім установам. Визначення головного мотиву благодійника<br />
і намагання задовольнити цей інтерес підвищить вірогідність того, що<br />
школа отримає допомогу. Визначити мотиви донора допоможе<br />
інформація про історію благодійництва особи/фірми, відомості про<br />
сімейний стан керівника, інтереси, переконання.<br />
Розглянемо методи, що найчастіше використовуються із<br />
фандрейзинговою метою 8; 12; 13; 15.<br />
Персональне прохання або звернення «один на один».<br />
Цей метод передбачає безпосередній контакт із потенційними<br />
благодійниками, а тому є найтяжчим. Використання методу<br />
персонального прохання вимагає від представника ЗНЗ такого<br />
основного виду ділового спілкування, як переговори. Причому, завдяки<br />
ефективним переговорам відсоток успішності фандрейзингових<br />
кампаній значно збільшується.<br />
Звернення-листи до компаній, індивідуальних донорів. Є<br />
найменш ризикованою формою залучення додаткових ресурсів; у випадку<br />
повторного звернення до спонсорів/донорів, також є ефективним методом
Change language