посібник “Як зберегти школу у власній громаді: керівництво до дії”

Після прийняття даної Поправки передача шкіл буде відбуватися
за рішенням ради гміни, ради повіту чи сеймику, але в дуже суворому
порядку.
Первинною і необхідною умовою є те, що дана школа повинна
залишатися публічною школою (безплатною для учнів) і має бути
включена до локальної мережі шкіл.
Крім того, передана таким чином школа не може бути ліквідована
тим органом, який її приймав на свій баланс. Це означає, що місцеве
самоврядування повинне буде взяти її повторно на своє провадження,
якщо при її керуванні не буде дотримано законодавства або якщо,
наприклад, товариство батьків більше не хотітиме нею керувати. Таким
чином, перетворення публічних шкіл (безплатних для учнів) на
непублічні школи (ті, що можуть брати плату за навчання) у такому разі
неможливе.
Відповідно до цих внесених поправок, школа з дня її прийняття й
надалі буде субсидуватися урядом на принципах, встановлених для
публічних шкіл у віданні інших ніж місцеві органи влади юридичних осіб.
Це велика зміна по відношенню до нинішнього статусу такої школи.
Це дозволить уникнути тієї ситуації, у якій школа, що створена на
місці ліквідованої місцевим самоврядуванням, не отримувала субсидії
протягом перших чотирьох місяців свого функціонування у новому статусі,
тому що неможливо було надати у строк інформацію про кількість учнів, і
це часто призводило до остаточної ліквідації школи.
Після внесення поправок процедура передачі школи виглядає
наступною: рада гміни приймає рішення про передачу школи і окреслює її
умови. В угоді про передачу визначається розмір школи, що залишається,
та принципи розпорядження майном, що є у власності переданої школи.
Отже, на тлі закриття за останні роки сотень шкіл, нашими
законотворцями та Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України
не було запропоновано діючої альтернативи закриттю загальноосвітніх
навчальних закладів із малим контингентом учнів. Не дивлячись на поки
що нереальність застосування на території України подібної інноваційної
форми організації освіти через її неврегульованість на законодавчому
рівні, вважаємо цілком прийнятною для адаптації та застосування в
Україні польську практику створення громадських закладів освіти.
Подібний шлях збереження мережі навчальних закладів у сільських
районах та шкіл, що функціонують у депресивних територіях, дозволить
62