посібник “Як зберегти школу у власній громаді: керівництво до дії”

Щодо форми — вона в таких справах теж важлива, оскільки
текст читається «по діагоналі». Форма має спростити візуальне
сприйняття тексту та допомогти очам читача зупинятися на головному.
1. Підкреслювати заголовок чи ставити в ньому знаки оклику
не треба — він і так уже жирним виділений, а зайві символи для
привертання уваги створюють відчуття паніки.
2. Абзаци цілком можна не починати з відступу, натомість добре
між абзацами ставити порожній рядок.
3. Головні слова, терміни й поняття варто виділяти жирним
(так читач може вже за кілька секунд зрозуміти, що від нього хочуть
автори тексту)
4. Цитати рекомендують виділяти — курсивом або відступом від
інших частин тексту.
5. Там, де підпис, варто ставити свій контактний номер.
також можна написати запрошення звертатися в разі потреби.
6. У підписі рекомендовано ставити своє ім’я перед
прізвищем. На рівні підсвідомості це вселяє в читача відчуття
«людяності», доступності контактної особи. На рівні свідомості стає
зрозуміло, що автор у курсі сучасних тенденцій. Таким чином автор на
перше місце ставить особистість людини — ім’я — а вже потім
офіційність.
7. За журналістськими нормами, числа від одного до
одинадцяти пишуться літерами, а не числами (за виключенням часу).
І ще
1. Прес-анонс має займати максимум одну сторінку
дванадцятим розміром шрифту.
2. Кілька подій — кілька прес-анонсів.
3. Якщо прес-анонс пересилається електронною поштою, назва
прес-анонсу НЕОДМІННО має бути в листі. В тілі листа має бути
вказана найважливіша інформація: КОЛИ, ДЕ й ЩО.
«Де тебе шукати, де тебе знайти?»
То а куди ж розсилати дбайливо підготовані матеріали?
Пошук контактів журналістів і редакцій — процес тривалий і
навіть, можливо, безкінечний. Адже журналісти приходять і йдуть, ЗМІ
відкриваються й закриваються, врешті, адреси змінюються.
Почати збирати контакти рекомендується в інтернеті. Якщо
вбити в пошуковому сервісі, скажімо, Google, вираз СМИ Луганской
204