посібник “Як зберегти школу у власній громаді: керівництво до дії”

Розділ IV
4. Хто входить(-ив) до складу ліквідаційної комісії та
як відбувається (-лась) її робота?
5. Чи організовано і яким чином транспортний під’їзд
дітей до нової школи (вчасність підвезення,
ймовірні поломки, запізнення тощо)?
6. Скільки часу займає перевезення дітей до нового
навчального закладу?
7. Якою є кількість учнів у класах школи, до якої були
переведені школярі?
8. Які результати навчання школярів у новій школі
(відмітки, досягнення, тощо)?
9. Чи були працевлаштовані вчителі закритої школи?
10. У якому стані майно та приміщення закритої
школи?
11. У чиєму розпорядженні майно та приміщення
школи?
Тобто громадський контроль за процесом закриття школи треба
починати на етапі ініціювання процесу ліквідації школи, продовжувати на
етапі прийняття рішення і вести навіть після того, як рішення щодо
ліквідації школи було прийняте.
Громадські дії на захист школи потребують серйозних витрат
часових, організаційних, людських та іноді матеріальних
ресурсів. Тому перш ніж вдатись до конкретних дій, варто провести
серйозну аналітичну та планувальну роботу щодо: (1) проблеми, яку
намагається вирішити ініціативна група; (2) оптимальної для групи
альтернативи вирішення наявної проблеми; (3) вірогідності успіху
кампанії із відстоювання оптимальної для групи альтернативи. Базові
рекомендації щодо проведення аналітичної роботи були описані у розділі
2, тож зосередимось на описі практичних дій, припускаючи, що
ініціативна група визначилась із найоптимальнішим рішенням.
Роботу із планування та організації практичних дій із просування
оптимального для громади рішення щодо майбутнього школи можна
представити у вигляді чотирьох циклів, через які проходить громадська
кампанія: формулювання – впровадження – оцінка – зміни.
183