посібник “Як зберегти школу у власній громаді: керівництво до дії”

Розділ V
У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від
06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»
зазначається, що при проведенні звільнення роботодавець є вправі в
межах однорідних професій і посад провести перестановку
(перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого
працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду,
звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника [8].
Крім того, у ст. 42 2 КЗпП України визначено, що працівник, з
яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 цього
Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації),
протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі
поворотного прийняття на роботу, якщо роботодавець провадить
прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.
Переважне право на укладення трудового договору у разі
поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у ст. 42
КЗпП України, та в інших випадках, передбачених колективним
договором.
Умови відновлення соціально-побутових пільг, які працівники
мали до вивільнення, визначаються колективним договором [4].
Згідно ст. 43 КЗпП України, розірвання трудового договору за п. 1
ст. 40 цього Кодексу може бути проведене лише за попередньою згодою
виборного органу (профспілкового представника) первинної
профспілкової організації, членом якої є працівник. Ця стаття визначає
процедуру отримання такої згоди роботодавцем, а також встановлює, що
роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через
місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної
профспілкової організації (профспілкового представника) [4].
Треба зазначити, що у випадку ліквідації підприємства, установи,
організації допускається розірвання трудового договору з ініціативи
роботодавця без згоди виборного органу первинної профспілкової
організації (профспілкового представника).
При вивільненні працівника за п. 1 ст. 40 КЗпП України йому
виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного
заробітку (ст. 44 цього Кодексу) [4].
В усіх випадках звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України
провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених
главою III-А КЗпП України (ст. 49 2 – 49 4 ).
243