посібник “Як зберегти школу у власній громаді: керівництво до дії”

Саме під час подання скарги відбувається реалізація особою свого
конституційного права на оскарження.
Під «скаргою» розуміється звернення з вимогою про поновлення
прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями
(бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого
самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян,
посадових осіб [5, ст. 3].
І хоча її подання саме по собі стовідсотково не гарантує
досягнення головної мети, яка ставиться в основу дій на захист школи, та
при дотриманні вимог до оформлення скарги, подання і правильного
вибору того, кому її спрямувати, – відповідні дії можуть бути досить
ефективними.
Передумови підготовки до оскарження
Хоча стаття 5 Закону України «Про звернення громадян»
передбачає можливості подання скарги як в усній, так і в письмовій
формі, але, як свідчить практика, більш ефективним є письмове
оскарження. Адже це дозволяє:
• чітко зафіксувати конкретність прохання (що саме особа
просить зробити того, до кого звертається із відповідною скаргою);
• пояснити мотиви, через які написано скаргу (що стало
причиною) та обґрунтувати їх (в тому числі у правовому полі) з
посиланням на факти та всі відомі скаржнику обставини справи і докази,
якими вони підтверджуються;
• підтвердити, що сам факт оскарження як такий мав місце.
Перед початком написання скарги скаржник (той, хто
планує її писати) має для себе з’ясувати:
• причини оскарження;
• що оскаржувати (предмет оскарження);
• відношення предмета оскарження до прав чи законних
інтересів скаржника або прав та інтересів осіб, яких він вправі
представляти;
• результати, яких хоче досягнути скаржник завдяки
оскарженню.
Варто зазначити, що скарга сама по собі «з повітря» не пишеться.
Для появи відповідного бажання скаржитись мають бути певні причини
(наприклад, незгода з політикою влади щодо ліквідації школи в селі, де
мешкає скаржник тощо).
267