посібник “Як зберегти школу у власній громаді: керівництво до дії”

92
мусить стати «репетитором», причому у свій робочий час (і без вимагання
додаткової платні)», – саме так мають ставити питання батьки.
«У міських школах вашим дітям довелося б наймати репетиторів, а
в нашій школі ми підготуємо кожного до вступу до ВНЗ абсолютно
безкоштовно», – мають сказати батькам «на випередження» вчителі
малих шкіл.
Слід мати також на увазі, що учні сільських шкіл більше не
обмежені здібностями та знаннями своїх вчителів чи потенціалом своїх
шкіл. Є інтернет, з широкими можливостями для самоосвіти та
дистанційного навчання. Є супутникове телебачення, завдяки якому
можна відшліфовувати вимову, переглядаючи англомовні канали чи
просто поглиблювати свої знання з різних предметів, переглядаючи
передачі із циклів «Історія», «Планета тварин»… Головне, щоб була
мотивація до навчання, на пробудженні якої і має сконцентруватись
педагогічний колектив малої школи.
Ми тепер живемо в «глобальному селі». Справді, поняття
«провінціоналізм» чи «хуторянство» не є ознаками місця проживання. Це
стиль мислення, коло інтересів…
Сільським школам рано чи пізно доведеться опанувати і технології
дистанційного навчання з тим, щоб врешті-решт рухатись до створення
варіантів віртуальної школи (інтернет-школи чи кібершколи) — освітнього
закладу, у якому педагогічний процес і навчання здійснюватимуться
принаймні частково через інтернет.
Ознайомившись із матеріалами віртуального уроку, учень
самостійно виконуватиме ті чи інші завдання, частина яких автоматично
перевірятиметься електронною системою, а частина вчителем-тьютором.
Учителі-тьютори будуть також здійснювати навчання, контроль і оцінку
знань учня, спілкуючись з ним за допомогою електронної пошти,
мобільного телефону, у форумі соціальної мережі чи скайпу.
Перш за все вчителі малих шкіл мають докласти зусилля для того,
щоб розвіяти базову установку, якою керуються ті, хто хоче їх
«оптимізувати»: школярі в селі отримують гіршу освіту, ніж у місті.
Освіту не можна «отримати» ні в місті, ні в селі! Її можна лише
здобути і не лише в школі. Звісно, освітнє середовище в місті, як правило,
значно ширше, ніж в селі. Та не факт, що більшість міських дітей
використовують цю перевагу, але вони принаймні знають, що музей чи
театр, художня галерея чи бібліотека знаходяться поруч.