Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
північного рамена трансепту, а також розріз купола<br />
і центральної апсиди; також частково показано склепіння<br />
бічної нави. Композиція, в якій домінують різні<br />
відтінки насиченої зелені, червоного кольору, а також<br />
золото, має орнаментальний характер. У чаші купола<br />
мали розташуватися зображення дванадцяти апостолів,<br />
а серед орнаментальних декорацій на стінах бічної<br />
нави і щитових стін трансепту – кілька виділених<br />
багатофігурних сцен. Услід за проектом Мегоффер<br />
підготував кошторис, який дозволяє з’ясувати ряд<br />
сумнівних питань, елементів, які не вдалося прочитати<br />
з проекту. Декорація повинна мала бути виконана<br />
частково у формі мозаїки, частково в техніці фрески:<br />
більшість декорації мала бути мальована; дорожчою,<br />
але і тривкішою складною технікою вирішено виділити<br />
всього лише декорацію щитових стін трансепту,<br />
барабану (але не чаші) куполу, а також апсиди вівтаря.<br />
Решта поверхні стін повинна мала бути покрита<br />
розписами. Переговори о. Теодоровича з митцем<br />
затягувалися, напевно, через фінансові обставини.<br />
У 1908 році знайшовся щедрий жертводавець, який<br />
зобов’язався фінансувати виконання проекту, проте<br />
хотів, щоб повністю реалізовано його в техніці мозаїки.<br />
Така зміна мусила потягнути за собою модифікацію<br />
первинного проекту Мегоффера. Однак перш<br />
ніж до цього дійшло, жертводавець, найімовірніше,<br />
не дотримав попередніх обіцянок, чи, можливо, призначені<br />
на мозаїку ресурси видано в інший спосіб,<br />
тож архієпископ завершив співпрацю з художником,<br />
пояснивши цей крок фінансовими проблемами. У пошуках<br />
дешевшого, ніж Мегоффер, проектанта весною<br />
1910 року розпочато закритий конкурс на мозаїчну<br />
декорацію катедри. Взяли в ньому участь Ян Буковскі,<br />
Карoль Машковскі, Антоній Процайловіч [iл. 77],<br />
а також Карoль Фрич, проекти якого перемогли, але<br />
не були реалізовані. Наприкінці архієпископ Теодорович<br />
вирішив повернутися до проекту Мегоффера,<br />
напевно, після того, як переконався, що жоден з конкурсних<br />
проектів не перевершив його. З листопада<br />
1910 року походять перші підтверджені документами<br />
джерелами сліди відновлення перерваних понад рік<br />
переговорів з Мегоффером, який повинен був почати<br />
приготування детальних картонів мозаїк від проекту<br />
для купола. У межах цієї нової угоди з первинного монументального<br />
задуму художника в 1912–1913 роках<br />
вдалося реалізувати лише невелику частину: мозаїки<br />
в чаші і барабані купола, в пaндaтивах та на склепіннях<br />
рамен хреста найстарішої частини церкви. Потім<br />
розпочалась І Світова війна, а по її закінченні Мегоффер<br />
не відповів на нові запрошення і виклики о. Теодоровича<br />
для продовження роботи над мозаїкою, що,<br />
мабуть, потрібно розуміти як недотримання отцем<br />
фінансових зобов’язань щодо до митця.<br />
На початку 1912, а може, ще й наприкінці 1911<br />
року, прийнято рішення про доручення виконання<br />
мозаїк майстерні Анджело Джіанесе у Венеції. У лютому<br />
1912 року картони мали бути вже готові і доставлені<br />
до Львова, куди приїхав також сам Джіанесе,<br />
з метою ознайомлення з катедрою і підписання угоди.<br />
На Великдень 1913 року (в кінці березня) Мегоффер<br />
вирушив до Венеції, щоб наглядати за виконання мозаїки<br />
відповідно до своїх картонів, особливо добору<br />
кольорів tesserae з відомих заводів на Мурано. У половині<br />
липня 1913 року мозаїка була вже у Львові, підготовлена<br />
для встановлення в куполі; сподівалися, що<br />
станеться це приблизно впродовж трьох тижнів, тобто<br />
перед кінцем серпня [iл. 88–93].<br />
Мозаїка Мегоффера зображає величну, у формі<br />
погруддя постать Бога Отця з суворим обличчям, яке<br />
заповнило мало що не всю центральну частину купола,<br />
залишаючи небагато місця на зображення голуба<br />
Святого Духа в хмарах, а також символи Сонця праворуч<br />
і Місяця ліворуч Творця. На грудях Бога Отця<br />
спочиває тіло Христа, голову якого увінчує німб у вигляді<br />
хреста і якого підтримують два ангели на колінах<br />
[iл. 78–86].<br />
Свята Трійця – мотив, який використав Мегоффер<br />
для декорування купола – був варіантом його власних<br />
попередніх композицій і пошуків, темою, до якої,<br />
найправдоподібніше, він з захопленням повертався<br />
і опрацьовував у власних творчих пошуках в 1899<br />
[iл. 79] i 1903 [iл. 80] роках без зв’язку з будь-яким замовленням.<br />
Вже навіть сам цей факт є достатнім, щоби<br />
засумніватися у наполегливо повторюваному в літературі<br />
твердженні, нібито ця композиція мала представляти<br />
форму опрацювання теми «у вірменському<br />
стилі». На початку треба зазначити, що композиція<br />
в куполі складається з трьох Осіб Святої Трійці, яких<br />
супроводжують два ангели. З огляду на їх присутність,<br />
не можна їх безпосередньо пов’язувати з Троном Ласки<br />
(Thronum gratiae). Львівська Свята Трійця однозначно<br />
є ближчою до гравюри Альбрехта Дюрера з 1511 року<br />
(В. 122) [iл. 84], іншою найближчою до Львівської мозаїки<br />
є композиція, означена Pietatis Domini (П’єти<br />
Бога Отця), Pitié de Nostre Seigneur, або теж Notgottes,<br />
особливо популярне в мистецтві Північної Європи до<br />
кінця XIV, а також у ХV столітті. Однак, радше за все,<br />
у Львові ніхто не заглиблювався в теологічні лабіринти<br />
і трактували це зображення просто як вид Святої<br />
Трійці (хоч і такий, що рідко зустрічається). Тим не<br />
менше, мегофферівська Свята Трійця, попри очевидне<br />
укорінення у згадані вище традиційні іконографічні<br />
493
Change language