You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
уже на дипломатичній службі, в т.ч. в польській делегації<br />
у Лізі Народів у Женеві як її секретар (при Ігнатію<br />
Яну Падеревському). Після повернення до незалежної<br />
Польщі в 1921 році оселився у Варшаві і працював у Міністерстві<br />
закордонних справ. Одночасно не полишав<br />
малярства, відвідував вечірні курси в Муніципальній<br />
школі декоративного мистецтва. В 1923 році вирішив<br />
залишити службу чиновника і зайнявся виключно малярством<br />
[iл. 123, 125–131]. Під кінець 1925 року Розен<br />
виїхав з Варшави до Львова, щоб виконати стінописні<br />
роботи у Вірменській катедрі, а пізніші події, вже після<br />
закінчення робіт, пов’язали його зі Львовом на постійно.<br />
Незабаром був призначений професором рисунку<br />
у Львівській політехніці (1930–1934). Тоді ж і надалі<br />
продовжував мистецьку роботу: в 1929 році виконав<br />
розпис в давній каплиці духовної семінарії латинського<br />
обряду у Львові; потім в каплиці Яна III в костелі Св.<br />
Йосифа в Каленберзі під Віднем; в нагробній каплиці<br />
Юзефa Теплiцa в Caнт Aмбpoджіо Oлoнa під Варезе;<br />
в костелі єзуїтів Св. Станіслава Костки в Станіславові<br />
(1932); в папській каплиці в Кастель Гандольфо (1933)<br />
і в костелі в Пжитику під Радoмею. В 1936 році виконав<br />
мальований фриз для Польського павільйону на<br />
Міжнародній виставці католицької преси у Ватикані,<br />
а також стінопис і чотири вітражі для каплиці Польського<br />
автомобільного клубу (тепер парафіяльний<br />
костел) в Підкове Лесной під Варшавою. Того самого<br />
року зробив розписи в костелі в Кросценку Вижним<br />
під Кросном, в каплиці духовної семінарії в Перемишлі<br />
і три вітражі в костелі Найсвятішого Серця Ісуса<br />
в Скаржисько-Каменній. В наступному році були намальовані<br />
розписи в костелі в Лісько. Під кінець 1937<br />
року Розен виїхав до Сполучених Штатів. В Америці<br />
залишався до смерті (1982), а впродовж 45 років, які<br />
пробув там, виконав близько 50 ансамблів – стінописів<br />
і мозаїк у храмах (не тільки римо-католицьких, а також<br />
протестантських і греко-католицьких) і громадських<br />
будинках. Впродовж кількох років (1939–1949) був викладачем<br />
«літургійного мистецтва» в Католицькому<br />
університеті Америки (Catholic University of America)<br />
у Вашингтоні.<br />
Розписи Розена у Вірменській катедрі<br />
Живопис був створений у два етапи [iл. 132]. Перший<br />
припав на 1925–1927 роки (більші сцени в наві,<br />
підписані і датовані). Другий етап, в 1928–1929 роках,<br />
охопив частину пресбітеріуму: апсиду і стіни, які замикають<br />
обидва рамена трансепту. Про доручення<br />
Розенові оздоблення також і тої, найповажнішої частини<br />
святині, вирішила, правдоподібно, висока оцінка<br />
його творів, виконаних у наві, і переконання, що мистець<br />
буде здатний достосувати характер своїх робіт до<br />
специфічного інтер’єру пресбітеріуму. Напевно, тоді<br />
ж о. Теодорович остаточно відкинув задум продовжувати<br />
декорування пресбітеріуму мозаїкою. Стіни<br />
святині майже суцільно покриті розписом як у навовій,<br />
так і в пресбітеріальній частинах, де мальовану<br />
орнаментальну декорацію, що імітує мозаїку, отримала<br />
конха апсиди [iл. 133–137]. Ансамбль складається<br />
здебільшого з окремих сюжетних сцен, вписаних переважно<br />
в прямокутних (або наближених до прямокутних)<br />
полях, виділених обрамленням, а часом теж<br />
багато оздобленими орнаментними смугами. Крім того,<br />
вільні поверхні над стінописом трансепту і на східній<br />
стороні стіни арки нави доповнюють орнаменти, запозичені<br />
з вірменських ілюстрованих рукописів (радше<br />
з Євангелії зі Скеври).<br />
Тематика сюжетів і їх розміщення в катедрі згідно<br />
з (частково гіпотетичною) почерговістю створення,<br />
виглядала так [iл. 140]: на південній стіні нави, починаючи<br />
зі сходу, в першому пряслі видно зображення,<br />
що відноситься до життя і проповідування Св. Івана<br />
Хрестителя [iл. 141], доповненням до яких є композиція<br />
вітражу; в наступному пряслі – сцени, присвячені<br />
Богородиці [iл. 142], Її Непорочному Зачаттю, і Таємниці<br />
Втілення (збагачене вітражем з Деревом Єссея);<br />
в останньому пряслі по цій стороні розмістилася одна<br />
тільки мальована сцена – Жертва Авраама, яка є свого<br />
роду продовженням композицій, вміщених у вітражі<br />
нижче, що відносяться до жертв, складених «незнаному<br />
Богу» перед Втіленням [iл. 143]. На західній стіні<br />
нави знаходиться Алегорія п’яти почуттів і рівноваги<br />
між ними (по південній стороні аркади) і Символи<br />
семи дарів Святого Духа (по північній стороні). Над<br />
аркадою, що відкривається до нової частини катедри,<br />
вміщені чотири зображення престолів (представники<br />
ангелів верховної тріади). На північній стіні, в першому<br />
пряслі від заходу, навпроти Жертви Авраама, видніється<br />
Свята Катерина Александрійська, яку несуть<br />
ангели на Гору Синай [iл. 144]. Стіна наступного прясла<br />
містить внизу Похорон Св. Оділона [iл. 145–146] і зображення<br />
Святих Помічників, обабіч вікна – святих<br />
Юрія і Христофора [iл. 145], а нижче – святого Егидія<br />
[iл. 147]. В останньому пряслі три поля із зображеннями<br />
святих з групи Чотирнадцяти Помічників [iл. 148] –<br />
по обидві сторони і над нішею, в якій стоїть посріблена<br />
фігура Христа Доброго Пастиря авторства сестри художника<br />
Софії Розен (1895–1975). Східна стіна нави,<br />
до якої прилягають два вівтарі (з обох сторін арки),<br />
оздоблена декоративними композиціями з аркадами,<br />
496
Change language