Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
– подає символічне прочитати видіння пророка, патрона<br />
кармелітів, подане на малюнку в образі Мадонни<br />
на троні. Цей позаобразний і символічний зміст<br />
зображення є ключем до його пояснення – наскільки<br />
влучно задуманого – розташування в межах зображень<br />
цього прясла, підпорядковано його ж головній<br />
ідеї прославлення Пресвятої Діви Марії, і це особливо<br />
помітно в їх прагненні підвищити наочність таїнства<br />
ЇЇ Непорочного Зачаття і материнства. Маленька<br />
хмаринка, про яку йде мова в біблійному переказі, належить<br />
до основних пов’язаних з пророком Іллею символів,<br />
присутніх у духовних засадах кармелітів: «Вже<br />
від свого початку Кармель спостерігав у тій хмарці<br />
символ Нареченої, яка постає із забруднених гріхом<br />
„вод” людства, будучи сама чиста і невинна. Це Вона<br />
приносить людям справжнє Життя – Божого Сина.<br />
Така інтерпретація символу хмарки пов’язана з марійним<br />
характером ордену, який завжди особливо шанував<br />
таїнство Непорочного Зачаття Марії і народження<br />
Божого Сина». Що цікаво, легенда, яка криється за<br />
хмаркою, маловідома. Повний запис символіки і містичних<br />
значень, які несе з собою для ордену кармелітів<br />
видіння Іллі, містять, власне, тільки твори авторів<br />
цього ордену, призначені найчастіше також тільки<br />
для його членів. Її якнайповніша версія знаходиться в<br />
основному творі духовності ордену кармелітів, а саме<br />
в так званій Книзі перших ченців (Liber de institutione<br />
primorum monachorum). У Книзі VІ цього твору були<br />
докладно з’ясовані чотири таємниці, які Бог оголосив<br />
Іллі. Основним елементом видіння, що явилося<br />
Іллі у вигляді хмарки, було Непорочне Зачаття Марії,<br />
чому й традиція і екзегеза кармелітів пов’язана з Непорочним<br />
Зачаттям Марії з незайманого життя ченців,<br />
в якому наслідували Іллю. Таким чином виник особливого<br />
виду зв’язок між ченцями та Марією, оснований<br />
саме на збереженні целібату, при цьому – що цікаво<br />
– це не Марія була зразком для ченців, але саме вона<br />
наслідувала чесноти, культивовані від часів Іллі через<br />
відлюдників з Гори Кармель. Отже, не можна брати під<br />
сумнів, що саме кармеліти найбільше шанували таємницю<br />
Непорочного Зачаття Марії і Її дівочого материнства;<br />
відповідно до легенди, вони були першими,<br />
кому Бог оголосив ці правди, задовго до народженням<br />
Марії і Христа. Тому важко собі уявити зображення,<br />
яке ще чіткіше підкреслювало б ці власні ознаки Богородиці.<br />
Додатковим поясненням розміщення в цьому<br />
місці комплексу малюнків з саме цими зображеннями<br />
– Марії-Непорочного Зачаття з фігурою Ісуса – є присутність<br />
Дерева Єссея у вітражі нижче. Таким чином<br />
Непорочно Зачата, показана понад вікном у сцені Видіння<br />
Іллі, доповнювала – як «гілка» (virga) Єссея разом<br />
з «квіткою» – Христом, який з Неї виріс – композицію,<br />
започатковану у вітражі, подібно як її доповненням<br />
були пари пророків і сивіл довкола вікна.<br />
Прославляння св. Івана Хрестителя<br />
Малюнки в першому від пресбітеріуму пряслі нави<br />
на південній (S III) стороні присвячені особі святого<br />
Івана Хрестителя, його наукам, а також ролі попередника<br />
Христа [iл. 215]. Обширну площину нижче від<br />
вікна займає сцена, пов’язана зі стинанням голови св.<br />
Івана, а в інших полях, обабіч вікна, а також понад<br />
ним – проілюстровані проповіді святого. Також композиції<br />
у вітражі зображали події з життя св. Івана.<br />
Сцена, найбільша за розмірами, і одночасно найбільш<br />
незвична щодо змісту, знаходиться в нижній частині<br />
стіни, під вікном. З приводу іконографічної винятковості<br />
її по-різному називають. Традиційно, але не дуже<br />
точно, означують її назвою Усікновення Голови Івана<br />
Хрестителя; точніше, але трохи незграбно, називають<br />
Уночі після Усікновення Голови Івана Хрестителя.<br />
Найдоречніший (бо найбільш адекватний до змісту)<br />
видається заголовок Прославляння святого Івана Хрестителя<br />
[iл. 216–217]. На тлі трьох золочених аркад зображено<br />
піднесені над землею шість фігур, одягнених<br />
у святкові, багато гаптовані літургійні шати. Німби навколо<br />
голів, а також полум’я під ногами, вказують на<br />
те, що в них можна пізнати ангелів, але також неординарних:<br />
«То могутні духи світла, на зразок гностичних<br />
Еонів, цілі спломенілі блиском, з очами, загубленими<br />
в незмірній далечіні, очами, що пам’ятають виникнення<br />
світів» – як їх описував Ян Парандовський [iл.<br />
218–219]. Ангел, що стоїть посеред композиції, тримає<br />
безголове тіло св. Івана, безвладне, але не мертве,<br />
тільки немов би зомліле, оскільки руки святого підняті<br />
вгору, над місцем, де колись була його голова, а зараз,<br />
замість неї, ясніють неземним світлом концентричні<br />
круги. Інші ангели оточують цю центральну групу.<br />
Ангел ліворуч представляє закривавлену сокиру, якою<br />
страчено Хрестителя; наступний тримає в руці багато<br />
орнаментований ліхтар з написом: IOANNES, оскільки<br />
Євангеліє говорить про св. Івана: «Той був світич, який<br />
палає і світить» (Йо 5, 35). Далі, справа, ангел показує<br />
голову св. Івана на блюді, так як отримала її Саломея.<br />
Два ангели, що залишилися, стоять у глибині в благоговінні.<br />
З лівої сторони, близько краю композиції, із-за<br />
просвіту аркади, що показує занурену в морок дальшу<br />
частину приміщення, в якому розігрується головна<br />
сцена, до дійства приглядається Ірод зі своїм радником.<br />
В глибині видно колону з імпостовою капітеллю,<br />
503
Change language