15.02.2015 Views

1PZ2a7xaD

1PZ2a7xaD

1PZ2a7xaD

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Хоча це проблема, принаймні формально, другорядна,<br />

потрібно затриматися на ряді тканин, які висять<br />

між колонами внутрішніх галерей, що творять тло для<br />

Похорон святого Оділона. Тканини, що висять є багато<br />

орнаментованими і, судячи з фрагментів, помітних<br />

лише між постатями в капюшонах, зображують ілюстрації<br />

до Апокаліпсису. Мистець старався зберегти<br />

реалії епохи у сучасному зображенні, надаючи тканинам<br />

романський характер. Так є і насправді, оскільки<br />

перемальовано на ньому майже повністю (і з дивовижною<br />

точністю!) чотири мініатюри: фоліо 3 r , 13 v , 33 v і 40 v<br />

з Бамбергського Апокаліпсису [iл. 253–256].<br />

Перша версія картини Похорону святого Оділона<br />

виникла в 1925 році і була показана на виставці в Захенті.<br />

В катедрі та сцена повторена дуже точно, майже<br />

скопійована [iл. 114].<br />

Над Похороном святого Оділона, на вузьких вертикальних<br />

поясах стіни обабіч вікна, видніються наступні<br />

Св. Помічники: ліворуч Святий Юрій [iл. 263],<br />

праворуч – Святий Христофор [iл. 264]. Над ними<br />

зображений Св. Егидій що боронить лань від мисливців<br />

[iл. 262]. Тут однак не можна відмовити мистцеві<br />

в оригінальності у введенні до оповіді, відомої з середньовічної<br />

Золотої легенди, сучасних йому юнаків,<br />

одягнених у, без сумніву, сучасні вбрання. Незвично<br />

також подане тло – зображено схематично, як у театральних<br />

декораціях – з намальованими зовсім реалістичними<br />

постатями звіроловів, святого відлюдника,<br />

а також тварин (чудові далматинці і лань) – немов<br />

«з крові і кості». Це зрештою формальні засоби, що<br />

багато разів вживаються в катедральних малюнках,<br />

які додають картинам Розена неповторного настрою,<br />

а через їх виняткові декоративні достоїнства – велику<br />

привабливість. Відносно прості засоби дали відмінний<br />

результат: стримані жести постатей передають «німий<br />

діалог» Егидія із звіроловами; неприязний краєвид досконало<br />

відповідає відлюдницькому способові життя<br />

святого; ніщо краще не демонструє відмінності двох<br />

світів, які тут зустрілися, ніж акцентування контрастів<br />

між кольоровим одягом мускулистих юнаківзвіроловів<br />

з аскетичним силуетом одягненого в чорні<br />

шати, схудлого, сивобородого затворника.<br />

Вітраж у вікні цього прольоту, створений за кошти<br />

вірменського банку «Монс Піус», був присвячений<br />

о. Теодоровичеві до двадцатип’ятиріччя його єпископату<br />

(1927). Містив сцени, які зображали найважливіші<br />

події з історії львівських вірмен (від верху: Святі<br />

Нерсес, Ісак і Месроб; Привілей короля Яна Казимира<br />

для львівських вірмен; Праця в банку Монс Піус), а також<br />

герб архієпископа Теодоровича і текст присвячений<br />

до цієї нагоди [iл. 265]. Вітраж не об’єднувався<br />

тематично з малюнками, що його оточували. Як і інші<br />

вітражі, був напевно виконаний варшавською установою<br />

Бялковського. З вітража збереглися тільки невеликі<br />

уламки скла; цілісність відома лише з архівної<br />

фотографії.<br />

Малюнки в наступному пряслі (N III) продовжують<br />

хід Чотирнадцяти Св. Помічників [iл. 266]: у найвище<br />

розташованому полі, понад замурованою віконною нішею,<br />

видніються святі єпископи, мученики і воїни [iл.<br />

269]: Влас (у вбранні понтифіка, тримає в руці дві схрещені<br />

свічки); Діонісій (також зображений як єпископ,<br />

зі своєю, показаною з профілю, головою, що лежить<br />

на книзі, яку відповідно до легенди повинен був донести,<br />

по стинанні, до Сант-Деніс під Парижем); Пантелеймон,<br />

прив’язаний до маслинового дерева; Акакій<br />

(лицар в терновій короні, з мученицькою пальмою<br />

в руці), а також Киріяк, в покровах диякона, що топче<br />

диявола. Нижче, в полі по лівій стороні ніші, стоять<br />

святі діви [iл. 267]: Маргарита, в багатому, орнаментованому<br />

коштовностями візантійському головному<br />

уборі, майже схована позаду зображеної перед нею<br />

святою Варварою, яка тримає башту як свій традиційний<br />

атрибут. З протилежної сторони ніші видніються<br />

[iл. 268]: святий Євстахій (звіролов у супроводі оленя),<br />

святий Віт у вбранні ранньохристиянського катехита,<br />

а також святий Еразм в надзвичайно розкішних єпископських<br />

шатах. У віконній ніші посеред стіни – посріблена<br />

дерев’яна фігура Христа Доброго Пастиря, не<br />

пов’язана тематично із змістом малюнків. Виконала<br />

її сестра художника Софія Розен одночасно із створенням<br />

малюнків.<br />

Персоніфікація п’яти почуттів<br />

і рівноваги<br />

Середні частини західної стіни нави, в котрій влаштована<br />

арка, що відкривається до добудованої частини<br />

святині, оздоблені сюжетним живописом: з лівої<br />

південної сторони аркади розташовуються «людські<br />

задуми та їх рівновага під постатями ангелів», а на протилежній<br />

стіні їх супроводжують персоніфікації семи<br />

Дарів Святого Духа. Персоніфікації п’яти почуттів показані<br />

переважно як постаті з жіночими рисами обличчя,<br />

кожна постать тримає відповідний атрибут [iл.<br />

270–271]. Вони закомпоновані одна над одною у формі<br />

півкола, завершеного шостою постаттю – чоловіка, що<br />

символізує рівновагу між почуттями. Починаючи від<br />

низу тут закомпоновані: Зір, окреслений античним<br />

металевим дзеркалом, котре тримає у правій руці, та<br />

хижого птаха, напевно, сокола, котрий сидить на лівій<br />

507

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!