завантажити PDF файл

Невмержицький проти Українино з законодавством України як сторони кримінального процесу тайого підлеглість виконавчій владі України. Суд, виходячи з цього,зазначив що прокурор не може розглядатися як службова особа, яказдійснює «судову владу», яка наділена ознаками «незалежності» та«неупередженості», як того вимагає § 3 статті 5 Конвенції (див. також«Schiesser v. Switzerland», judgement of 4 December 1979, Series Ano. 34, paras. 27-41) та яка може надати гарантії проти свавільного чинезаконного позбавлення волі (див. «Niedbala v. Poland», no. 27915/95,paras. 48-57, 4 July 2000). Немає жодної підстави для іншого висновкуу цій справі. Суд, відповідно, не приймає позицію Уряду стосовнонезалежності та неупередженості прокурора.c. Чи постав заявник негайно перед судом, аби розглянути питаннящодо продовження строку тримання під вартою126. Питання, яке має оцінюватися у кожній справі окремо відповіднодо її специфічних обставин, це чи був судовий контрользгідно § 3 статті 5 Конвенції негайним (див. «De Jong, Baljet and Vanden Brink v. the Netherlands», judgment of 22 May 1984, Series A no. 77,pp. 24-25, paras. 51-52). Однак межі відступу під час тлумачення тавикористання поняття «негайності» є дуже обмеженими («Brogan andOthers v. the United Kingdom», judgment of 29 November 1988, Series Ano. 145-B, pp. 33-34, para. 62). Суд нагадує, що у справі «Brogan andOthers v. the United Kingdom» (p. 33, para. 62) було встановлено, що хочазатримання і тримання поліцією, яке тривало чотири дні та шістьгодин, без судового контролю було законним, проте порушувало вимогунегайності.127. Суд зауважує, що заявник тримався під вартою під час досудовогослідства впродовж 2 років, десяти місяців та п’ятнадцятиднів, починаючи з 8 квітня 1997 до 23 лютого 2000 року. Першезатримання заявника в якості підозрюваного було санкціонованопрокурором 11 квітня 1997 року, яке було оскаржено заявником 12травня 1997 року. Однак Московський районний суд міста Києварозглядав це питання впродовж більше ніж двох тижнів і врешті-решт28 травня 1997 року підтримав законність санкції прокурора. Усіподальші рішення стосовно затримання заявника приймалися прокурором.І тільки 1 листопада та 16 грудня 1999 року розглядалосяКиївським міським судом та Верховним судом України відповіднопитання тримання заявника під вартою.128. Незважаючи на специфічні проблеми, що виникають підчас розслідування економічних злочинів, Суд не може визнати, що101