завантажити PDF файл

Справи, які стосуються права на справедливий суд115. Суд нагадує, що при оцінці співрозмірності втручання вартобрати до уваги й такі чинники, як характер і суворість накладеногопокарання (див. справу «Ceylan v. Turkey», заява № 23556/94, § 49,ECHR 1999-І; справу «Skałka v. Poland», заява № 43425/98, §§ 41-42,рішення від 27 травня 2003 р.; зазначену вище справу Cumpănă andMazăre v. Rumania §§ 111-124). У справі заявника, покарання у виглядіпозбавлення волі строком на 5 років умовно з випробувальнимтерміном на два роки, штраф у розмірі 170 українських гривень і наступне анулювання Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарноюкомісією адвокатури свідоцтва про право заняття адвокатськоюдіяльністю являло собою дуже суворе покарання.116. Іншими словами, доводи, на які посилалась держава-відповідач,не були ні суттєвими, ні достатніми для обґрунтування того,що оскаржуване втручання було «необхідним у демократичномусуспільстві». Крім того, рішення засудити заявника за обговоренняінформації, що містилися в підробленому примірнику газети, просмерть президента Кучми було явно неспіврозмірним переслідуванійзаконній меті .117. Відповідно, мало місце порушення статті 10 Конвенції.ІV. ЗАСТОСування СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ118. Стаття 41 Конвенції передбачає:«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї іякщо внутрішнє законодавство відповідної Високої Договірної Сторонипередбачає лише часткову сатисфакцію, Суд, у разі необхідності, надаєпотерпілій стороні справедливу сатисфакцію».184А. Шкода119. Заявник вимагав 31 500 євро як компенсацію матеріальноїшкоди, заподіяної йому внаслідок втрати доходу; 1200 українськихгривень як відшкодування державного мита, сплаченого ним за поновленнясвідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю; судовівитрати, понесені ним у ході національних розглядів (1000 євро,виплачені, за його твердженням, адвокатові п. В. Філіпенко); штраф,сплачений ним на підставі судового рішення від 6 липня 2000 р. (17032,82 євро.194,73 євро.