завантажити PDF файл

Невмержицький проти Українитої постільної білизни та одежі, то Суд дослідив їх в цілому на підставітверджень заявника та відсутності відповідних коментарів Уряду.Суд зазначає, що він не може встановити з певністю умови триманнязаявника під вартою, які мали місце певний час тому. Однак,беручи до уваги, що твердження заявника є послідовними, повнимита відповідають проведеним Комітетом проти катувань (див. § 66вище) та Уповноваженим з прав людини Верховної Ради України перевіркам(див. §§ 60-61) та, враховуючи, що Уряд не зробив жодногокоментарю щодо цих тверджень, Суд доходить висновку, що заявникатримали в неприйнятних умовах і, що таке ув’язнення становитьтаке, що принижує гідність, поводження всупереч статті 3 Конвенції.Суд далі встановив, що ситуація заявника була погіршена фактом,що до нього застосували дисциплінарне покарання у виглядіпоміщення до карцера слідчого ізолятора, де умови були повністюнесумісними зі статтею 3 Конвенції (див. § 84 вище).87. Більше того, Суд зазначає, що медичний звіт, наданий сторонами,показує, що під час перебування під вартою заявник захворівна різні дерматологічні хвороби (зокрема, короста та екзема). Судячиз медичних оглядів, проведених 8 травня 1998 року, 2 червня та 20липня 1998 року, та з того, що після його звільнення заявника зразуж було поміщено до лікарні, стає очевидним, що здоров’я заявниказначно погіршилося. Хоча це правда, що заявник отримував деякемедичне лікування цих хвороб, проте саме їх отримання, повторення,загострення та подальше лікування заявника після звільненнядемонструє, що його утримували в антисанітарій обстановці, без дотриманняелементарної гігієни. Ці умови мали такий згубний впливна його здоров’я та самопочуття, що Суд вважає, що вони становлятьтаке, що принижує гідність, поводження (див. «Kalashnikov v.Russia», № 47095\99, § 98, ECHR 2002 –VI).88. У світлі вищезазначеного Суд приходить до висновку, що булопорушення статті 3 Конвенції.2. Примусове годування заявникаа. Твердження сторін89. Заявник стверджував, що спосіб, у який його примусовогодували, є тортурами. Більше того, він стверджував, що процедура,встановлена внутрішніми інструкціями, не дотримуваласяадміністрацією установи. Він далі зазначав, що жодна медична комісіяне проводила аналіз його стану здоров’я з метою визначення91