завантажити PDF файл

Шаренок проти Українирозгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенстваправа, який Високі Договірні Сторони зобов’язалися поважати,ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішеннямає розглядатися як невід’ємна частина «судового процесу» для цілейстатті 6 (див. «Бурдов проти Росії», заява № 589498/00, п. 34).26. Державні органи не можуть довільно посилатись на браккоштів як на виправдання невиконання рішення. Але затримка виконаннярішення може бути обґрунтована окремими обставинами.Проте, вона не може бути такою, що позбавляє право сенсу, гарантованепунктом 1 статті 6 Конвенції (див. «Іммобільяре Саффі протиУкраїни», заява № 22774/93, п. 74). У цій справі заявник не має бутипозбавлений можливості отримання користі від успішного завершенняпровадження за його скаргою.27. Суд зазначає, що до цього часу рішення, винесене на користьзаявника у жовтні 1998 року, залишається більшою частиною невиконаним.На думку Суду, враховуючи встановлену відповідальністьдержави за боргами перед заявником у цій справі, до тривалості невиконаннямає бути включена не лише стадія виконавчого провадження,але й наступний період повернення боргів в процесі ліквідаційноїпроцедури. Таким чином, період повернення заборгованості усправі заявника тривав шість років і три місяці.28. Відмовою протягом шести років і трьох місяців вжити необхіднихзаходів для виконання остаточного рішення у цій справідержавні органи України позбавили положення пункту 1 статті 6Конвенції всього її практичного значення.29. Таким чином, у цій справі було порушення пункту 1 статті 6Конвенції.ІІІ. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 1 ПРОТОКОЛУ 1ДО КОНВЕНЦІЇ30. Далі заявник скаржився на те, що держава порушила йогоправо на мирне володіння своїм майном, гарантоване статтею 1Протоколу 1 до Конвенції, якою передбачене таке:«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїммайном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як вінтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальнимипринципами міжнародного права.267