12.07.2015 Views

завантажити PDF файл

завантажити PDF файл

завантажити PDF файл

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

Ухвали щодо прийнятностіФАКТИ1. Заявниця, пані Зоя Миколаївна Данилюк, громадянка України,яка народилась у 1955 році і живе у Сімферополі, Україна.516І. Конкретні Обставини справиОбставини справи, як вони були представлені заявницею, можутьбути викладені таким чином.2. У 1990 році в результаті Чорнобильської катастрофи заявниця іїї родина мали відселитись з Коростеня, який знаходиться за сто кілометріввід Чорнобиля (так звана третя зона радіоактивного забруднення).Вона переїхала до Сімферополя, Крим. Квартира заявниці уКоростені (яку вона орендує в держави) зараз зайнята сім’єю її сина.3. У 1996 році виконавчий комітет Сімферопольської міської радинародних депутатів забезпечив заявницю квартирою у кооперативномубудинку. Заявниця виплатила частину її вартості. Заявницястверджувала, що квартира була у непридатному стані і що вона булавимушена витратити кошти на її ремонт.4. 18 жовтня 1999 року заявниця звернулась до виконавчого комітетуза відшкодуванням коштів, витрачених на придбання квартири,на які вона мала право як особа, яка постраждала внаслідокЧорнобильської катастрофи.5. У вересні 2000 року заявниця отримала триразовими виплатами12 629 грн. (приблизно 2 000 євро) в якості відшкодування коштівна придбання квартири. У січні 1999 року заявниця звернулась з позовомпроти Міністерства України у справах захисту населення віднаслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стверджуючи, що сума, якувона отримала, не відповідає коштам, які вона вимушена була витратитина оздоблювально-ремонтні роботи, і не була проіндексована.6. 19 жовтня 2000 року Центральний районний суд м. Сімферополявідхилив позов заявниці. 16 травня 2001 року Верховний Суд АвтономноїРеспубліки Крим залишив це рішення без змін. Зокрема, судзазначив, що справа мала не цивільний, а публічно правовий характер.Таким чином, сума відшкодування не повинна була ґрунтуватись нарозмірі фактично понесених заявницею витрат, а мала бути визначенаорганами місцевого самоврядування на підставі Закону від 28 лютого1991 (див. «Відповідне національне законодавство» нижче) і відповіднихурядових інструкцій. Далі суд зазначив, що у справі заявниці, розмірвідшкодування був визначений Радою Міністрів Автономної Респуб-

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!