завантажити PDF файл

Справи, які стосуються невиконання рішень національних судівчини Уряд просив Суд відхилити скаргу заявника щодо відшкодуванняпрямої матеріальної шкоди. Вони стверджували, що немаєпричинного зв’язку між стверджуваним порушенням та заявленимрозміром втраченого прибутку.52. Суд нагадує, що не оспорюється питання того, що державадосі має обов’язок виконати рішення суду. Відповідно, у заявниказалишається право на отримання решти боргу за рішенням суду, таякщо Уряд виплатить цей борг, це буде складати повне та остаточневрегулювання скарги щодо відшкодування матеріальної шкоди .53. Щодо відшкодування нематеріальної шкоди, Уряд просивСуд застосувати свою прецедентну практику у справах щодо невиконаннясудових рішень. Втім, заявник не подав відповідну скаргу,відповідно, Суд не призначає виплат.В. Судові витрати54. Заявник не надав жодних вимог з цього питання протягомвстановленого строку, Суд, відповідно, не призначає виплат.348С. пеня55. Суд вважає прийнятним, що процентна ставка повинна базуватисяна граничній кредитній ставці Європейського центральногобанку, до якої слід додати три відсоткові пункти.На цих підставах Суд одностайно1. Оголошує скарги першого заявника відносно невиконання рішеннясуду від 6 червня 2003 року прийнятними і решту заяви неприйнятною;2. Постановляє, що було порушення п.1 статті 6 Конвенції;3. Постановляє, що було порушення статті 1 Протоколу № 1 доКонвенції.4. Постановляє, що:(а) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточнимвідповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідачмає сплати заявникові борг, який досі винна йому за рішенням судувід 6 червня 2003 року;За останньою інформацією, наявною у Суду, сума складає 5 302 504,50 грн. (приблизно867 698 євро)