завантажити PDF файл

Право на життя, свободу від катувань, право на свободу та особисту недоторканністьУряд наголошував, що розслідування факту смерті п. Ґонґадзе булодостатньо ефективним. Уряд зазначав, що Кримінально-процесуальнийкодекс України передбачає право потерпілої сторони приєднатисьдо кримінального провадження, чим і скористалась заявниця.Оскільки ця скарга ґрунтується на відмові у повному доступі доматеріалів кримінальної справи, то таке обмеження було виправданев інтересах конфіденційності та ефективності розслідування.189. Заявниця не погодилась з цими твердженнями. Вона зауважувала,що не існувало ефективних засобів національного захистуза її скаргами відповідно до статей 2 та 3 Конвенції.362. Оцінка Суду190. Суд повторює, що стаття 13 Конвенції гарантує доступністьзасобів захисту на національному рівні для реалізації прав та свобод,викладених у Конвенції, які можуть бути забезпечені у будь-якійформі в національному правовому порядку. Дія статті 3 полягає увимозі, відповідно до якої національні засоби захисту мають реагуватина спірне порушення Конвенції та надавати відповідну допомогу,незважаючи на те, що Договірні Сторони мають певну свободущодо методів пристосування до своїх конвенційних обов’язківвідповідно до цього положення. Межі обов’язків за статтею 13 різнятьсязалежно від виду скарги заявника відповідно до Конвенції.Незважаючи на це, засоби захисту, які вимагаються за статтею 13,мають бути ефективними як на практиці, так і в теорії. Зокрема, органидержавної влади держави-відповідача не повинні невиправданота необґрунтовано унеможливлювати використання засобів захистусвоїми діями або порушеннями.191. Надавши фундаментальну важливість праву на захист життя,стаття 13 вимагає додатково до виплати компенсації проведенняретельного та ефективного розслідування, яке здатне встановити тапокарати відповідальних за втрату життя, включаючи ефективнийдоступ скаржника до процедури розслідування (див. вищевказанерішення у справі «Kilic v. Turkey», п. 91).192. У цій справі питання про те, що державні органи булизобов’язані провести ефективне розслідування обставин убивства чоловіказаявниці, є безспірним. З огляду на вищевказане (див. пп. 166–170, 178–179 та 185), більш ніж чотири роки не було проведено ефективногорозслідування відповідно до статті 13, вимоги якої є ширшими,ніж обов’язок проводити розслідування, вказаний у статті 2