завантажити PDF файл

Право на життя, свободу від катувань, право на свободу та особисту недоторканністьперед Судом з огляду на твердження заявника, а також зауваженняйого адвокатів, наданих за весь час провадження перед Судом.149. Відповідно до цієї інформації та вищезазначених критеріїв,Суд вважає за необхідне присудити заявникові 5000 євро для відшкодуваннясудових витрат.108D. пеня150. Суд вважає прийнятним, що процентна ставка повинна базуватисяна граничній кредитній ставці Європейського центральногобанку, до якої слід додати три відсоткові пункти.На цих підставах Суд одностайно1. Вирішує одностайно, що було порушення статті 3 Конвенціїстосовно умов тримання заявника під вартою та позбавленняналежного медичного лікування, що становить нелюдське поводження;2. Вирішує одностайно, що було порушення статті 3 Конвенціїстосовно примусового годування заявника, що становить катування;3. Постановляє шістьма голосами проти одного, що було порушення§ 1 (с) статті 5 Конвенції стосовно незаконного тримання заявникапід вартою з 1 жовтня 1997 року до 1 листопада 1999 року та з16 до 22 лютого 2000 року та з 22 до 23 лютого 2000 року;4. Постановляє одностайно, що було порушення § 3 статті 5 Конвенціїчерез непроведення негайного судового нагляду за законністюпродовження тримання заявника під вартою впродовж досудовогослідства;5. Постановляє одностайно, що було порушення § 3статті 5 Конвенціїщодо загальної тривалості тримання заявника під вартою;6. Постановляє одностайно, що Уряд не зміг виконати його обов’язкизгідно з § 1 (а) статті 38 Конвенції;7. Постановляє одностайно:a. що протягом трьох місяців від дати, коли рішення станеостаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідачповинна виплатити заявникові наступні суми, що мають бутиконвертовані у національну валюту держави-відповідача:i. 1 000 (одну тисячу євро) для відшкодування матеріальнихзбитків;ii. 20 000 (двадцять тисяч євро) для відшкодування моральноїшкоди;