завантажити PDF файл

Ухвали щодо прийнятностіцей час і в повному обсязі її витрати, пов’язані з ремонтом квартири,і відмовляється компенсувати їй втрати, спричинені інфляцією. Вонапосилається на статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції, яка передбачає:520«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїммайном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересахсуспільства і на умовах, передбачених законом або загальнимипринципами міжнародного права».Попередні положення, однак, ніяким чином не обмежують праводержави запроваджувати такі закони, які, на її думку, необхіднідля здійснення контролю за використанням майна відповідно до загальнихінтересів або для забезпечення сплати податків або іншихзборів чи штрафів».а. Зауваження сторін20. Уряд-відповідач у своїх зауваженнях наголошував, що привизначенні питання про те, чи застосовується стаття 1 Протоколу№ 1 у цій справі, Суд має переконатись у тому, що заява фактичностосується власності заявниці. У зв’язку з цим він зазначав, щовідповідно до усталеної практики органів Конвенції власність можеозначати чи існуючу власність, чи, принаймні, законне сподіванняна отримання у власність майнових прав.21. За твердженням Уряду, заявниця зверталась до національнихсудів за компенсацією її втрат, право на яку, на її думку, вонамала відповідно до національного законодавства. Суди розглянулиїї позов і відхилили його як необґрунтований. Таким чином, позовзаявниці не ґрунтувався на національному законодавстві і не можестановити поняття «власність». За цих обставин Уряд вважав, щоскарга була несумісною ratione materiae з положеннями Конвенції.Заявниця не спростовувала це твердження.б. Висновок Суду22. Суд повторює, що відповідно до усталеної практики органівКонвенції, власність в сенсі статті 1 Протоколу № 1 може становитиіснуючу власність (див. рішення від 23.11.1983 року у справі «Ван дерМюссель проти Бельгії», Серія А № 70, С. 23, п. 48) чи майно, включаючискарги, щодо яких заявник може стверджувати, що він чи вонамає щонайменше законні сподівання на отримання та ефективневикористання майнових прав (див. рішення від 29.11.1991 року усправі «Пайн Воллі Девелопментс Лтд. та інші проти Ірландії», Серія