завантажити PDF файл

Справи, які стосуються права на справедливий судпі, це завдання національних судів здійснювати нагляд за власнимипровадженнями.96. Суд далі відмічає, що постанова від 7 березня 2000 р., щоносила процесуальний характер, (див. § 22 вище) не оскаржуваласьза звичайною процедурою, передбаченою статтею 252 Кримінальнопроцесуальногокодексу (§ 43 вище). Єдиним використаним засобомправового захисту була заява про перегляд у порядку нагляду. Відповіднодо статті 358 Кримінально-процесуального кодексу часовихмеж для подачі такої заяви встановлено не було (див. § 44 вище).Заява про перегляд постанови від 7 березня 2000 р. в порядку наглядубула отримана президією Донецького обласного суду 30 березня2000 р., коли постанова вже набрала чинності за загальноюпроцедурою. Необмежений термін подачі заяв про перегляд у порядкунагляду процесуального рішення, яке вступило в законну силу,відповідно до статті 385 КПК України (див. § 44 вище) не може вважатисянормальним з погляду дотримання процесуальних строків тавідповідності вимогам процесуальної прозорості та передбачуваностіходу кримінального процесу, які й найважливішими питаннямистатті 6 § 1 Конвенції.97. На думку Суду, постанова президії Донецького обласногосуду про розгляд несвоєчасно поданого подання прокурора про переглядпостанови від 7 березня 2000 р. та відкладення її скасуванняпісля місяця з дня її винесення може вважатися свавільною та такою,що може підірвати справедливість процесу.(f) Висновки98. Суд, з огляду на висновки, яких дійшов щодо чотирьохзазначених елементів кримінального провадження (див. §§ 86, 88,92 та 97 вище), вважає, що кримінальний процес у цілому бувнесправедливий. Відповідно, мало місце порушення статті 6 я 1Конвенції.178ІІІ. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 10 КОНВЕНЦІЇ99. Заявник скаржився на те, що внаслідок вироку Куйбишевськогорайонного суду м. Донецька від 6 липня 2000 р. його право насвободу вираження поглядів, гарантоване статтею 10, було порушене.У цій статті зазначено, зокрема: