завантажити PDF файл

Ухвали щодо прийнятностіраїни вона не мала права на будь-які додаткові виплати. Провадження,порушене заявницею, таким чином, не стосується існуючоївласності в сенсі статті 1 Протоколу № 1 чи будь-якого законногосподівання. Відповідно, ця частина заяви є несумісною rationemateriae з положеннями Конвенції в сенсі пункту 3 статті 35 і маєбути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35.5222. Скарги за статтею 14 Конвенції у поєднанні зі статтею 1Протоколу № 126. Заявниця скаржиться, що деякі інші особи, які мали правона фінансове відшкодування, були більш успішними за неї. Вонапосилається у поєднанні зі статтею 1 Протоколу № 1 на статтю 14Конвенції, якою передбачено таке:«Здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується безбудь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови,релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціальногопоходження, належності до національних меншин, майнового стану,народження або інших обставин».27. У зв’язку з цим Суд нагадує, що стаття 14 не існує окремо,оскільки вона має ефект лише у поєднанні з правами і свободами,які охороняються іншими самостійними положеннями Конвенції іПротоколів. Оскільки основна скарга заявниці за статтею 1 Протоколу№ 1 виходить за межі Конвенції, ця скарга також має бути відхиленаяк несумісна ratione materiae з положеннями Конвенції згідноз пунктами 3 та 4 статті 35.3. Скарга за статтею 6 Конвенції28. Заявниця скаржиться, що провадження у її справі було несправедливимв сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, яка у відповіднійчастині передбачає таке:«Кожний при визначенні громадянських прав і обов’язків ... має правона справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежнимі безстороннім судом, створеним відповідно до закону...»29. Суд вважає, що навіть якщо припустити, що стаття 6 Конвенціїзастосовується у цій справі, він не повинен перевіряти стверджуванінедоліки фактів та права, допущені національними судовимиустановами, оскільки ніякої несправедливості провадження