завантажити PDF файл

Шаренок проти України35. У цій справі Суд доходить висновку, що неможливість длязаявника домогтися виконання його рішення протягом розумногоперіоду часу (шість років і три місяці) становить втручання у йогоправо на мирне володіння його майном в сенсі частини 1 статті 1Протоколу № 1.36. Таке втручання певною мірою виправдовувалось забороноювивозу з Чорнобильської зони обов’язкового відселення забрудненогомайна підприємства-боржника. Проте, на думку Суду, заборона, яка,безперечно, зачіпала законні суспільні інтереси, порушує рівновагу міжінтересами держави та заявника, який ніс основний фінансовий тягар.37. Відмовою виконати рішення, винесене на користь заявника,державні органи перешкоджали та продовжують перешкоджати заявниковіпротягом відповідного періоду отримати у повному обсязікошти, на які він мав право.38. Відповідно, тут було також порушення статті 1 Протоколу № 1.ІV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ39. Стаття 41 Конвенції передбачає:«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї іякщо внутрішнє законодавство відповідної Високої Договірної Сторонипередбачає лише часткову сатисфакцію, Суд, у разі необхідності, надаєпотерпілій стороні справедливу сатисфакцію».А. ШкодаСуд звертає увагу на те, що згідно з правилом 60 РегламентуСуду будь-яка вимога щодо справедливої сатисфакції має міститиперелік претензій та має бути подана письмово разом з відповіднимипідтверджуючими документам чи свідоцтвами, без наявності якихСуд може відхилити вимогу повністю або частково.(а) матеріальна шкода40. Заявник вимагав 4 814 грн. (688 євро) на відшкодування матеріальноїшкоди. Спадкоємці заявника підтримали цю вимогу.41. Уряд наполягав, що згідно з національним законодавствомдержава не відповідає за заборгованості своїх підприємств.42. Суд нагадує, що раніше він відхилив це твердження (пункти18-21). За цих же підстав Суд відхиляє цей аргумент за статтею 41.269