завантажити PDF файл

Справи, які стосуються права на приватністьроку заявник приїхав до Мелітополя, але згодом також поїхав досвоєї дружини в Котовськ.206B. повернення квартири15. Наприкінці лютого 1996 року заявник звернувся до Мелітопольськогосуду з цивільним позовом проти інституту щодо відшкодуванняморальної та матеріальної шкоди та про визнання йогоправа на вільне користування спірною квартирою. Інститут, усвою чергу, звернувся з позовом про позбавлення заявника цьогоправа.16. 15 травня 1996 року після втручання прокурора інститут анулюваврішення від 5 жовтня 1995 року як таке, що було прийнятонезаконно, і відновив право заявника на квартиру.17. Рішенням від 27 червня 1996 року суд відмовив заявникові тазадовольнив позов інституту. Суд встановив, що відповідно до чинногозаконодавства та до трудової угоди, укладеної між інститутомта заявником, останній втратив право на користування відповідноюквартирою, обравши інше місце постійного проживання. Суд зазначивтакож, що згідно з актом від 3 листопада 1995 року ця квартира,коли її відчинили, була порожньою.18. За протестом, який був внесений заступником прокурора Запорізькоїобласті, Запорізький обласний суд постановою від 23 травня1997 року скасував рішення від 27 червня 1996 року та направивсправу на новий розгляд до суду першої інстанції.19. Рішенням від 28 квітня 1998 року Мелітопольський міськийсуд відхилив позов заявника, посилаючись на рішення від 27 червня1996 року.20. У відповідь на касаційну скаргу заявника ухвалою від 18 серпня1998 року Запорізькій обласний суд скасував рішення від 28квітня 1998 року та направив справу до суду першої інстанції нановий розгляд. Суд зазначив, що, задовольняючи позовні вимогиінституту, суд не перевірив законність скасування інститутом свогорішення про надання п. Ч. житла, хоча це має суттєве значенняпри вирішенні даного спору. Тим більше, рішення інституту оскарженопрокуратурою м. Мелітополя і скасовано 15.05.96 р. рішеннямпрофспілкового комітету. Крім того, суд зазначив, що дружина заявникатеж має право на проживання в квартирі, а її відсутність булатимчасовою і пов’язана з її лікуванням. Далі, суд встановив, що троєз чотирьох свідків, які підписали акт від 3 листопада 1995 року на