12.07.2015 Views

завантажити PDF файл

завантажити PDF файл

завантажити PDF файл

SHOW MORE
SHOW LESS
  • No tags were found...

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

«Українська Прес-Група» проти Україницій справі «визначене законом», чи ставило воно за мету/цілі, яка/якіє законною/законними відповідно до § 1 статті 10, та чи було воно«необхідним у демократичному суспільстві» задля досягнення зазначеноїмети.2. Чи було втручання виправданимa. Чи було втручання, передбачене законом46. Заявник стверджував, що втручання, яке є предметом спору,не було передбачене законом. Це втручання не було передбачуваним,оскільки положення Цивільного кодексу 1963 року та стаття 42 ЗаконуУкраїни «Про друковані засоби масової інформації» (§§ 23, 26вище) могли тлумачитися по-різному. У цій справі українські судикваліфікували твердження, висловлені в оскаржуваних статтях, якфакти, хоча, відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вони мали б кваліфікувати їх як оціночні судження.47. Уряд, у свою чергу, стверджував, що стаття 7 Цивільного кодексуУкраїни та розділ 47 Закону України «Про інформацію» (див.§§ 23, 25 вище) становили правову підставу для проголошення оскаржуванихтверджень неправдивими та для виникнення відповідальностізаявника перед стверджуваними жертвами. Ці положеннята практика українських судів були достатньою мірою доступними,що робило їхнє застосування передбачуваним. Крім того, Урядстверджував, що національні суди діяли у відповідності до практикиКонвенції, розглядаючи питання пропорційності втручання у свободувираження поглядів, та збалансовуючи його з захистом честі,гідності й репутації осіб у публічному житті.48. Суд зауважує, що однією з вимог, яка випливає з вислову«передбачений законом» є передбачуваність відповідних заходів. Тачи інша норма не може вважатись «законом», якщо вона не сформульованаз достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулюватисвою поведінку: він повинен мати можливість – за необхідності йналежної правової допомоги – передбачити наслідки, до яких можепризвести певна дія (див., наприклад, «Rekvényi v. Hungary» [GC],заява № 25390/94, § 34, ECHR 1999-III, та «Feldek v. Slovakia», заява№ 29032/95, § 56, ECHR 2001-VIII).49. Рівень передбачуваності значною мірою залежить від змістузаходу, сфери, яку він має охопити, а також кількості та статусу тих,до кого він застосовується (див. рішення у справі «Groppera Radio AGand others v. Switzerland» від 28.05.90, серія A, № 173, С. 26, § 68).253

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!