завантажити PDF файл

Ґонґадзе проти Українизамовив або організував злочин, створюють ризик недотримання такогостандарту.177. Також у цьому контексті опосередковано існує вимога розумноїшвидкості (див. рішення від 2 вересня 1998 року у справі«Yasa v. Turkey», 1998-VI, пп. 102–104; рішення у справі «Cakici v.Turkey», заява № 23657/94, пп. 80, 87, 106, ЄСПЛ 1999-IV). Має бутивизнано, що в розслідуванні можуть виникнути складності та перепони,які перешкоджають його прогресу за певних обставин. Протешвидка реакція органів державної влади в дослідженні використаннясмертельної сили або зникненні повинна розумітись як основа взабезпеченні громадської довіри у їх виконанні норм права та у попередженнібудь-яких ознак змови чи поблажливості до незаконних дій(див. рішення у справі «McKerr v. United Kingdom», заява № 28883/95,пп. 108–115, ЄСПЛ 2001-III; рішення у справі «Avsar v. Turkey», заява№ 25657/94, пп. 390–395, ЄСПЛ 2001-VII (витяги)).178. Суд зазначає, що заявниця зауважувала, що розслідуванняфакту зникнення її чоловіка проводилось із значними затримкамита містило прогалини. Деякі з цих прогалин декілька разів були визнанідержавними органами.179. Суд вважає, що факти цієї справи демонструють, що підчас розслідування до грудня 2004 року органи державної влади булиздебільшого зайняті доведенням того, що державні посадові особивищого рівня не брали участі у цій справі, а не у встановленні істинищодо обставин зникнення та смерті чоловіка заявниці.180. У світлі цих висновків, Суд доходить висновку, що в ційсправі статтю 2 Конвенції було порушено.III. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ1. Зауваження, надані сторонами181. Заявниця зауважувала, що атмосфера страху та непевності,а також неповна та суперечлива інформація, яка надавалась під часрозслідування, примусили її залишити країну та завдали страждань,що є порушенням статті 3 Конвенції, яка передбачає таке:«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому,що принижує гідність, поводженню або покаранню».33