завантажити PDF файл

Право на життя, свободу від катувань, право на свободу та особисту недоторканністьҐонґадзе, матері загиблого. Пізніше остання спростувала це твердження.Генеральний прокурор заявив, що його невірно зрозуміли.30. 10 грудня 2000 року, більш ніж через місяць після того, якзнайшли тіло, заявниці було дозволено брати участь у його впізнанні.Перебуваючи у шоковому стані, заявниця не змогла ідентифікуватитіло загиблого як таке, що дійсно належало її чоловікові.31. 11 грудня 2000 року у матері загиблого було відібрано зразкикрові для проведення дослідження ДНК.32. 14 грудня 2000 року заявниця звернулась до Генеральногопрокурора з клопотанням про залучення в розслідування іноземнихекспертів відповідно до Європейської конвенції про взаємну допомогуу кримінальних справах (від 1959 року).33. 15 грудня 2000 року Генеральний прокурор зробив заяву проте, що тіло, знайдене поблизу міста Таращі, не належало п. Ґонґадзе.34. 18 грудня 2000 року Генеральна прокуратура відмовила заявниців задоволенні її клопотання про залучення іноземних експертівв проведення експертизи ДНК. Прокуратура також повідомилазаявницю, що проведення всіх необхідних експертиз було дорученоукраїнським установам.35. Пізніше у справі було проведено декілька досліджень ДНК,включаючи дослідження, зроблені іноземними експертами. Судово-медичніекспертизи, проведені російськими та американськимиспеціалістами, підтвердили існування великої ймовірності того, щотіло, знайдене поблизу міста Таращі, належить п. Ґонґадзе. Протерозслідування, здійснене ad hoc парламентським комітетом, та експертиза,здійснена німецькими спеціалістами, не підтвердили цьоговисновку.36. Заявниця зауважувала, що слідчі органи ніколи не повідомлялиїї про результати цих експертиз. Вона дізнавалась про них іззасобів масової інформації.37. 10 січня 2001 року Генеральний прокурор оголосив у парламентіпопередні висновки судово-медичної експертизи, здійсненоїросійськими експертами, відповідно до яких тіло, знайдене поблизум. Таращі, належало п. Ґонґадзе (ймовірність складала 99,64%). Незважаючина це, ідентифікація тіла не могла бути офіційно прийнята,оскільки були свідки, які стверджували, що після зникненняп. Ґонґадзе бачили живим у м. Львові в листопаді та грудні 2000року. Ця інформація була перевірена, але також не знайшла свогооб’єктивного підтвердження.