завантажити PDF файл

Салов проти Українидити. Суддя Куйбишевського районного суду м. Донецька, по суті,був зобов’язаний змінити свою думку, висловлену в постанові від 7березня 2000 року, щодо відсутності достатніх доказів вини заявниката прийняти абсолютно іншу точку зору. На думку заявника,внесення протесту з порушенням встановлених строків та подальшескасування постанови, направивши справу на додаткове розслідування,порушило баланс між правом заявника на захист та правамипрокуратури.76. Заявник далі стверджував, що недотримання відповідногостроку на внесення протесту щодо скасування постанови було здійсненедля затягування провадження у його справі. Більш того, протестне мав на меті зменшення строку тримання під вартою. Якби прокурорзахотів, він міг би змінити запобіжний захід щодо заявника абонавіть звільнити його. Заявник також зауважив, що тривалість провадженняв кримінальній справі не пов’язана з питанням триманняпід вартою.77. Заявник стверджував, що його ситуація подібна до справиBrumărescu, що розглядалася Судом. Зокрема, він стверджував, щоприпускав, що навіть незважаючи на те, що кінцевий термін внесенняокремого подання щодо скасування постанови був закріпленийу національному законодавстві, він не був дотриманий ані прокурором,ані президією Донецького обласного суду. Він також відмічав,що суддя, який спершу направив справу на додаткове розслідування,пізніше розглядав його справу. Таким чином, суддя проігнорувавсвоє власне попереднє процесуальне рішення. Заявник зробиввисновок, що гарантії справедливого судового розгляду, зокрема,гарантії незалежності та неупередженості суду, були порушені в ційсправі.2.Оцінка суду(а) Попередні зауваження78. Стаття 6 Конвенції в цілому гарантує право обвинуваченогобрати активну участь під час розгляду кримінальної справи в суді.Фундаментальним аспектом права на справедливий судовий розглядє те, що розгляд кримінальної справи, включаючи процедурні елементи,має бути змагальним і в цьому процесі має бути забезпеченийпринцип рівності сторін, тобто обвинувачення та захисту (див.«Rowe and Davis v. the United Kingdom», заява № 28901/95, § 60, ECHR2000-II). При вирішенні питання, чи мало місце порушення статті 6,171