завантажити PDF файл

Салов проти Українисправи цілком можуть бути застосовані принципи щодо рамок політичноїдискусії (див. справа «Українська прес-група» проти України»,заява № 72713/01, §§ 39-41, рішення від 29 березня 2005 р.).112. Що стосується питання про те, чим була стаття, що заперечується:фактичним твердженням або оціночним судженням, –Суд відзначає, що національні суди кваліфікували інформацію,що містилася в статті, як викладення фактів, тобто, факту смертіп. Кучми і підміні його схожою на нього людиною, а тому таким,яке перешкоджало виборцям обрати його президентом (див. § 28вище). Суд вважає, що ця стаття також має бути визнана як така,що містить неправдиві твердження (див. справа «Harlanova v.Latvia», рішення щодо прийнятності від 3 квітня 2003 р., заява№ 57313/00).113. Однак із установлених національними судами фактів вбачається,що це твердження не було підготовлено або опублікованесамим заявником – він просто нього посилався на в розмовах з іншимиособами як на особисту оцінку фактичної інформації, вірогідністьякої викликала в нього сумнів. Національні суди не довелитого, що він навмисне намагався ввести в оману інших виборців іперешкодити їм у здійсненні ними своїх виборчих прав на президентськихвиборах 1999 р. Більш того, сама по собі стаття 10 Конвенціїне забороняє обговорення або поширення отриманої інформації,навіть якщо виникають серйозні сумніви щодо її вірогідності. Якбице було не так, то це означало б, що люди були позбавлені прававиражати свої погляди і думки про заяви, зроблені у ЗМІ, що накладалоб необґрунтовані обмеження на свободу вираження поглядів,гарантовану статтею 10 Конвенції.114. Суд відзначає, що, відповідно до тверджень заявника, підчас обговорення цієї інформації з іншими людьми він не знав,чи була вона правдива або помилкова. За його твердженнями, вінпрагнув її перевірити. Більше того, вплив інформації, що містиласяв газеті, був незначним, оскільки заявник мав лише вісім примірниківсфальсифікованої газети «Голос України», і він розповідавпро неї тільки обмеженому колу осіб. Цей факт національні судимали б узяти до уваги (див. § 28 вище). Розглядаючи справу заявника,національні суди також мали б враховувати право на свободувираження поглядів та обговорення інформації, гарантовані статтею10 Конвенції, зважаючи на конкретні обставини президентськихвиборів.183