завантажити PDF файл

Ухвали щодо прийнятності8. 19 липня 2003 року заявник проінформував Суд, що вся сума,присуджена рішенням суду від 6 лютого 2001 року, дійсно була йомувиплачена.9. 9 квітня 2004 року заявник у відповідь на лист, яким заявникзапрошувався надати свої зауваження на зауваження Уряду із застереженням,що заява може бути виключена з Реєстру справ, не аргументуючи,проінформував Суд, що він має бажання підтримувати скаргу.СКАРГИ10. Заявник скаржиться на невиконання рішення суду від6.02.2001 р., посилаючись на п. 1 ст. 6 Конвенції та ст. 1 Протоколу№ 1. Він стверджував, що держава здійснювала втручання у мирневолодіння його майном, чим порушила ст. 1 Протоколу № 1.11. Пізніше заявник проінформував Суд, що рішення було виконанона його користь у повному обсязі, однак він просив Суд продовжитирозгляд його скарги щодо затримки у виконанні (як стверджувалось, 2роки) і присудити йому моральне відшкодування за цю затримку.12. 23 червня 2003 року заявник подав додаткову скаргу стосовнодо п. 1 ст. 6 Конвенції про невиконання рішення суду від 5 липня 2002року, винесеного на його користь. Цим рішенням заявникові було присудженокомпенсацію за автомобіль, яку він очікував отримати. В подальшомувін ніколи не зазначав, чи було виконане це рішення.ПРАВО512I. МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ13. Суд повторює, що органи, створені відповідно до Конвенції,мають повноваження переглядати з погляду вимог Конвенції обставини,на які скаржиться заявник. На виконання своїх завдань Конвенційніоргани можуть відносити до фактів справи, представлені їхдля дослідження, визначення у праві, відмінне від того, що наданезаявником, або якщо це необхідно, розглядати факти іншим чином.До того ж, вони мають брати до уваги не тільки початкову заяву, алетакож і додаткові документи, які мають доповнити з метою усуненняраніше зроблених помилок та неточностей (див рішення у справі«Рингейзен проти Австрії» від 16.07.1971 р., серія А, № 13, СС. 40-41,п. 98, у порівнянні із С. 34, п. 79, і СС. 39-40, пп. 96-97).