завантажити PDF файл

Право на життя, свободу від катувань, право на свободу та особисту недоторканністьмання під вартою, його медичного догляду та медичної допомоги,наданої йому.77. Суд доходить висновку, що Уряд не надав жодних переконливихпояснень щодо їх відмови прокоментувати конкретні питання, порушеніяк на стадії комунікації, так і пізніше на стадії прийнятності,або надати відповідні документи, рішення та медичні звіти у справі заявника.Таким чином, Суд вважає, що з поведінки Уряду можна зробитивідповідний висновок у цій справі (див. зазначені вище «Velikovaand Ohran», §§ 77 і 274 відповідно). Беручи до уваги труднощі, які виникалипри встановлені фактів, як у цій справі, так і в інших схожихсправах, та з огляду на важливість співпраці відповідного Уряду підчас провадження згідно з Конвенцією, Суд встановлює, що Уряд нестворив усіх необхідних умов щодо встановлення фактів для виконанняСудом його завдання у сенсі статті 38 § 1(а) Конвенції.ІІ. СВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ78. Заявник скаржився, що його утримували під вартою, зокрема,в ізоляторі тимчасового утримання Київського регіону (СІЗО№ 1 у Київській області), незважаючи на те, що він хворів на рядхронічних хвороб. Заявник також вважав, що його було позбавленоналежного медичного догляду під час перебування під вартою, а такожщо умови тримання (гігієнічні умови, постільна білизна та іншіумови) були незадовільними. Заявник стверджував, що без жодноїмедичної необхідності, яка була б визначена органами національноївлади, його примусово годували під час його голодування, що спричинилойому достатніх моральних та фізичних страждань. Зокрема,він стверджував, що його було прикуто наручниками до батареї опаленняв присутності охорони та службової собаки (у його подальшихскаргах він не згадував службової собаки) і, що його тримала охорона,поки його годували через спеціальну медичну трубку. У цьомузв’язку він посилався на статтю 3 Конвенції, яка передбачає:Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому,що принижує гідність, поводженню або покаранню.А. Загальні принципи, встановлені прецедентною практикою79. Як Суд багато раз відзначав, стаття 3 Конвенції закріплює однуз фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Ця стаття88