Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010створення умов для її диверсифікації на новій технологічній основі. А це передбачає, що обов’язковою умовою втілення стратегії євикористання інноваційних підходів до організації діяльності різних сфер регіонального впливу: економічної, соціальної, культурної, освітньоїта екологічної. Інноваційний шлях розвитку окреслений у багатьох нормативних документах, зокрема і в Посланні Президента України доВерховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2008 р. як один із стратегічних пріоритетів держави щодостимулювання розвитку [2]. Тому особливої актуальності набувають моделі інноваційно-інвестиційного розвитку територій. Підходи щодотрансформації принципів регіонального розвитку передбачають формування інституційних механізмів та інфраструктури інноваційної моделіекономіки. Основні напрями щодо реалізації принципів інноваційного розвитку України задекларовані у проекті Стратегії інноваційного розвиткуУкраїни на 2010–2020 рр. в умовах глобалізаційних викликів [3]. Цим документом передбачено розвиток наукового потенціалу України, але чітко неокреслено роль людських ресурсів у забезпеченні конкурентоспроможності та розвитку інновацій. Аналіз досвіду розвинених країн дає підставистверджувати, що саме цій компоненті відведено провідну роль у задіянні ресурсного потенціалу та забезпеченні територіального розвитку. ВУкраїні у більшості стратегічних планів загальнодержавного та регіонального розвитку, а також у дослідженнях науковців акумулюванню«творчих людських ресурсів» та їх використанню для стимулювання прогресу приділяється недостатня увага, хоча на даному етапі цякомпонента є необхідною складовою конкурентоспроможності регіонів та держави загалом.Дослідженню ролі людських ресурсів у забезпеченні конкурентоспроможності присвячено низку досліджень вітчизняних науковців,серед яких І. Брикова, С.Вовканич, Я.Жаліло, У.Садова, Л.Семів, В.Чужиков та ін. Серед зарубіжних вчених вивченню ролі творчогопотенціалу у підвищенні конкурентоздатнолсті територій присвятили свої доробки О.Колесникова, А.Пилясов, Р.Флорида, І.Таналі, Д.Форманта ін. Однак питанням оцінки творчого потенціалу регіонів України, ролі творчих особистостей у забезпеченні конкурентноздатності окремихтериторій та економічній безпеці держави досі приділялося недостатньо уваги.Тому метою статті є визначити роль творчого потенціалу у підвищенні конкурентоспроможності регіонів України. Завданнямидослідження є:охарактеризувати сучасні тенденції щодо позиціонування людських ресурсів у контексті трансформації підходів щодо забезпеченнясталого розвитку, оцінки талановитості та творчого потенціалу територій;- оцінити творчий потенціал регіонів України та виявити негативний вплив міграційних процесів на його розвиток та використанняйого ресурсу;- розробити рекомендації щодо використання потенціалу творчих особистостей як ключової компоненти забезпеченняконкурентоспроможності регіону та держави.Позиціонування пріоритетними напрямами розвитку економіки України інноваційно орієнтованих галузей, що забезпечували б високий рівеньконкурентоспроможності як у регіональному, так і глобальному вимірах вимагає іншого бачення щодо пошуку таких напрямків економічної активностіта стимулювання інноваційної діяльності. Вичерпаність традиційних видів ресурсів для розвитку економіки стимулює до пошуку нових джерелконкурентноздатності. С. Вовканич, Л.Семів та інші дослідники зазначають, що значний інтерес представляє потенціал людини та виявлення івикористання інтелектуально-інноваційних факторів, що формуються невичерпними джерелами творчої людини [4]. Тому протягом останніх роківсформувалася об’єктивна необхідність оцінки творчого потенціалу регіонів та виявлення перспективності його використання для стимулюваннярозвитку.Саме людський капітал сьогодні визначається як основний ресурс, що є джерелом інновацій і може стимулювати соціально-економічнезростання. ХХІ століття характеризується тенденцією, коли «капітал мандрує за людьми», що неодноразово зазначають багато науковців [4-5].Тому особливої ваги набувають якісні характеристики людських особистостей, зокрема здатність до творчості, розвиток творчих здібностей,талановитість, інтелект, освіта тощо. Сьогодні у багатьох розвинених країнами творчі ресурси територій оцінюють так само, як запаси кориснихкопалин, фінансові ресурси, рівень розвитку промислового виробництва тощо, складають відповідні карти творчих ресурсів територій.Значення людей у соціально-економічному розвитку, які здатні творчо мислити і ставати джерелом створення інновацій окресливамериканський дослідник Р.Флорида, який запропоновував теорію творчого класу, яка визначає, що саме творчий прошарок суспільства єодним із найважливіших продуцентів валової доданої вартості. Демонструючи світові тенденції щодо відсоткового співвідношення часткиВВП, що продукується різними суспільними групами, він показує стійку динаміку збільшення частки ВВП, що продукується творчими, ізокрема, креативними людьми (рис. 1).100%80%60%40%20%0%сфера обслуговуваннясільське господарстворобітникитворча суспільна групау.ч.креативне ядро19001910192019301940195019601970198019911999Рис. 1. Динаміка відсоткового співвідношення частки ВВП, що продукується різними суспільними групами. Складено за: [6]Саме креативне ядро суспільства сьогодні стає «двигуном» економіки і є чинником, що задіює потенціал територій, стимулює інноваціїта є базовою складовою конкурентоспроможності компаній, регіонів та держав. Тому на державному рівні необхідним є формуваннявідповідної політики виявлення, стимулювання розвитку та ефективного використання творчого потенціалу територій, зокрема через створеннясистеми реалізації творчих особистостей у ключовими напрямках, таких як наукова та економічна діяльність, а також творчість у сферікультури.Як уже зазначалося, особливу роль у реалізації взаємодії компонент економічної системи сьогодні відіграє людський капітал. А творчийпотенціал території – це одна із його компонент. Фактично це представники творчої суспільної групи, які здатні створювати нові ідеї, продукти, підходи,стратегії тощо [6]. Ознакою таких осіб є творчий потенціал, який визначається наступними характеристиками: оригінальність, здатність розвивати новіпроекти, механізми чи підходи, нереалізовані ідеї, здатність передбачати, фантазія, бажання та готовність експериментувати і ризикувати, гнучкістьмислення та пізнання, багатовекторне мислення. Розвиток регіональної економіки значно підсилюється діяльністю творчих людей, які надаютьперевагу територіям, які пропонують різноманітні можливості, є толерантними і відкритими до нових ідей. За умови більшої концентрації творчогопотенціалу та його диверсифікації, це призводить до зростання валової доданої вартості рівня інновацій, високотехнологічних підприємств, а уперспективі до пришвидшення темпів економічного зростання.Для епохи постіндустріалізму характерною тенденцією є зміни бачення ефективності використання людських ресурсів. Так основнимрушієм розвитку економіки країни на даному етапі є не стільки виробничий, а людський, насамперед, творчий потенціал. Схематично різницюміж суспільними групами можна зобразити таким чином (табл. 1):108