Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Для цього вибрано ряд країн з однаковим рівнем розвитку і використано статистику для кожного з восьми виробничих секторів згідно зМіжнародною стандартною галузевою класифікацією в країнах ОЕСР за період 1988-2008.Ми використали припущення для моделі, які використовував Бергстранд [13], але основувались не на торговельній, а на промисловійкласифікації, яка в даному випадку є більш адекватною і більш реалістичною для побудови моделі. Основні (експліцитні) чинники, яківпливають на двосторонню торгівлю, можуть бути поділені на чотири групи: виробництво і дохід, торговельні бар’єри, ефекти інтеграції,трансакційні видатки.а) Виробництво і дохід: ці змінні відображають кількість виготовленої продукції в галузі і купівельну спроможність кожної країни удвосторонній торгівлі. Для дослідження секторальної інтеграції важливо відобразити структуру промисловості експортера і обсяг кожноїгалузі.б) Торговельні бар’єри: основні зовнішні перешкоди для торгівлі – це географічний чинник та протекціоністські заходи. В гравітаційніймоделі географічний чинник відображається через видатки на транспортування; прикладами протекціоністських заходів слугують мита та НТБ.в) Ефекти інтеграції: важливим чинником для розвитку торгівлі є також інтеграційні об’єднання (ЄС, ЄФТА тощо)г) Трансакційні видатки: розвиток будь-яких двосторонніх зв’язків потребує трансакційних видатків. Валютна політика країн може значновпливати на умови торгівлі та конкурентоспроможність експортних товарів.Якщо врахувати усі ці чинники, можна вивести основне оціночне рівняння моделі:M kijt = α 0 + α 1 y kit + α 2 Y it + α 3 Y jt + β 1 T ij + β 2 BRES kjt + β 3 BRER ijt + β 4 D ij + δ EU ijt + u kijt (1)де M kijt – це показник реальних потоків двосторонньої торгівлі з галузі k країни і в країну j року t, y kit - реальне виробництво в галузі kкраїни-експортера і в році t;Y it , Y jt – реальний дохід країни i/j в році t;T ij - видатки на транспортування товарів між країнами i та j;BRES kjt - протекціоністські заходиBRER ijt – реальний обмінний курс валютEU ijt – комбінація умов, що відображає спільне членство в регіональних торговельних об’єднанняхD ij - комбінація умов, що відображає подібність економік i та j, чим цей показник більший, тим менші трансакційні витрати.u kijt – остаточний член, який залежить від оцінюваної моделі.При даному підході, однак, може виникати проблема ендогенності через існування порівняльних переваг у виробництві. Цілком очевидно,що країна буде експортувати товари, при виготовлені яких інтенсивно застосовується той фактор виробництва, яким вона краще забезпечена.Це дуже важливо враховувати при дослідженні секторальної інтеграції різних країн. Єдиний дослідник, який намагався у своїх моделяхврахувати цей чинник – це Бергстранд, однак він застосовував, за його власним зізнанням, дуже наближені обрахунки.Тому застосуємо двоступеневий метод, при якому спершу визначимо порівняльні переваги виробництва, а тоді врахуємо їх в секторальнихгравітаційних рівняннях. На першій стадії застосуємо модель Гекшера-Оліна. За основу береться забезпеченість країни факторамивиробництва. Для цього використовується рівняння Лімера [12] для пояснення обсягів виробництва у кожній галузі, яке здійснюється ззастосуванням робочої сили, капіталу та природних ресурсів. На другій стадії у секторальне гравітаційне рівняння підставимо відповіднузмінну виробництва.У дослідженнях Дж. Гаррігена [12] виробництво галузей промисловості багатьох країн визначалося як функція капіталу, праці, землі. Вних змодельовано чинники порівняльних переваг для багатьох галузей промисловості країн ОЕСР. Ми скористаємось моделлю Гаррігена дляподальшого включення її в гравітаційну модель.Отже, перше рівняння оцінює випуск продукції в галузі відповідно до порівняльних переваг країни-експортераy kit = ϕ + βCAPITAL kit + γLABOUR kit + δNATRES it + ε kit (2)де CAPITAL – постійне валове капіталоутворенняLABOUR – робоча силаNATRES – природні ресурсиε - похибка для врахування «білого шуму».На другому етапі визначене значення виробництва ŷ kit підставляється у рівняння (1) для визначення виробництва експортера на основіпорівняльних переваг. Цей показник не корелює з остаточним членом.Еволюцію наслідків інтеграції ЄС можна відображати різними способами. Найпростіший спосіб – розглянути структурні дані і визначитикоефіцієнти комбінації умов ЄС. Інший спосіб запропонував А. Молінарі [18] - застосування SURE-моделі для усереднених даних по торгівліпротягом певного періоду часу. Цей метод передбачає, що репрезентативні рівняння кожного року співвідносяться за допомогою остаточногочлену, що «поєднує» їх в часі. Перевагою цього методу є поєднання структурних даних в часі без застосування приблизних оціночнихкоефіцієнтів, які залишаються постійними (як при застосуванні панельних даних). Але дана модель не враховує чинники, які не піддаютьсябезпосередньому спостереженню.Третім методом є застосування моделі двосторонніх панельних даних, в якій основне рівняння подібне на (1), але доповнене остаточнимчленом у наступному вигляді:u kijt = μ kij + λ kt + ε kijt (3)де μ kij – індивідуальні ефекти, що не піддаються безпосередньому спостереженню,λ kt - часові ефекти, що не піддаються безпосередньому спостереженню,ε kijt – стохастична частина похибки.Згідно з припущеннями моделі фіксованих ефектів μ kij та λ kt – це фіксовані оцінені параметри, залишкові відхилення є стохастичними, аотже на незалежні змінні ε kijt не впливає. Модель випадкових ефектів (узагальнений метод найменших квадратів) передбачає, що усі складникиостаточного члену є стохастичними, незалежними один від одного, а отже усі три не впливають на незалежні змінні.Хоча дослідження за допомогою моделі двосторонніх панельних даних вимагає оцінки багатьох параметрів, але саме воно дозволяєпроведення аналізу при достатній кількості степенів свободи (ще одна перевага двосторонніх даних), а отже можна врахувати індивідуальніефекти, які не піддаються безпосередньому спостереженню.В існуючих дослідженнях не доведено, який з показників – імпорт чи експорт – найкраще відображає торговельні потоки. Для показникаімпорту характерна менша похибка вимірювань, оскільки держави більш суворо контролюють імпортні надходження над імпортом для митнихцілей. Але у більшості моделей як залежна змінна використовується показник експорту (переважно через доступність цінової статистики) [10].Необхідна для панельного дослідження цінова статистика по імпорту країн ОЕСР є доступною, тому у нашій моделі в якості залежної змінноїми використаємо саме показник обсягів імпорту.Для виявлення ефектів секторальної інтеграції в ЄС в часі слід розглядати досить тривалий період. Для нашого дослідження ми вибрали1988-2008 роки. Для дослідження ми вибрали 34 країни ОЕСР. Окрім 27 країн – членів ЄС, в якості контрольної групи туди ввійшли Австралія,Канада, Японія, Нова Зеландія, Норвегія, Швейцарія та США. Аналіз проведено для восьми секторів промисловості, згідно з Міжнародноюстандартною галузевою класифікацією, вид.2 (ISIC2): легка, деревообробна, целюлозно-паперова, хімічна, мінерально-добувна, металургійна,машинобудівна та інша промисловість. Сектор легкої промисловості (ISIC2, розділ 32) включає текстиль, пошиття одягу та виготовленнявиробів зі шкіри. Сектор деревообробної промисловості (ISIC2, розділ 33) охоплює деревину та вироби з дерева, включаючи меблі. Секторцелюлозно-паперової промисловості (ISIC2, розділ 34) окрім виготовлення паперу та паперових виробів включає також друкарство і видавничусправу. До сектору хімічної промисловості (ISIC2, розділ 35) належить виробництво мінеральних добрив, хімічної продукції та гуми. Сектормінерально-добувної промисловості (ISIC2, розділ 36) охоплює видобування і обробку усіх мінеральних корисних копалин, окрім нафти івугілля. До металургійного сектору (ISIC2, розділ 37) відноситься чорна і кольорова металургія, а машинобудівний сектор (ISIC2, розділ 38)329