Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010ПЕРСПЕКТИВИ ВЗАЄМОДІЇ ПРОМИСЛОВОГО СЕКТОРУ ТА РЕКРЕАЦІЙНОЇ СФЕРИ В ПРОЦЕСІ ДИВЕРСИФІКАЦІЇЕКОНОМІКИ УКРАЇНИСнігова О.Ю., к.е.н., доц.В сучасних умовах підвищення ефективності соціально-економічного розвитку України особливого значення набуває використаннятуристично-рекреаційного потенціалу країни на інноваційній основі як альтернативного шляху сталого розвитку. Актуальність активізаціїнаукових розробок цього напряму посилюється загальносвітовими тенденціями розвитку сфери послуг. Одночасно Україна належить доіндустріально розвинутих країн світу, яка володіє потужним промисловим потенціалом і має один з найбільших та потужних промисловихкомплексів в Європі. Проте сучасні тенденції та проблеми його використання потребують пошуку нових резервів та можливостей розвитку.Ураховуючи, що потреби вітчизняної рекреаційної сфери в інноваціях задовольняються більшою мірою за рахунок впровадженнязакордонних розробок, одним з перспективних напрямів активізації соціально-економічного потенціалу України є забезпечення ефективноївзаємодії промислових підприємств та рекреаційної сфери України на інноваційній основі. Вирішення цього завдання сприятиме покращеннюякості надання послуг рекреаційної сфери та стане додатковим джерелом підвищення ефективності використання промислового потенціалукраїни, забезпечить збалансований розвиток України та її регіонів на підставі комплексного використання соціально-економічного, природноресурсногопотенціалу, сприятиме диверсифікації економіки.Певні аспекти проблематики забезпечення ефективного функціонування рекреаційної сфери в умовах промислового розвитку висвітленоу працях Амітана В.Н., Гудзя П.В., Кавиршиної В.О., Харченко Н.В., де встановлено напрями реструктуризації господарського комплексу містпромислово-курортної спеціалізації та визначені інноваційні контури розвитку туризму [1]. Проте умови та перспективи взаємодіїпромислового сектору та рекреаційної сфери на інноваційній основі залишаються недослідженими. Таким чином, метою статті є оцінка умовта можливостей взаємодії промислових підприємств та підприємств рекреаційної сфери як основи диверсифікації економіки старопромисловихрегіонів.Головна проблема, що має принципове значення для забезпечення ефективної взаємодії промислових підприємств та підприємстврекреаційної сфери – високий ступінь зношеності основних фондів в промисловості та невідповідність їх технічного рівня світовому.Переважна частка промислових підприємств експлуатуються без реконструкції понад 20 років. Так, за даними Міністерства економіки Українифактичний ступінь зносу основних засобів промисловості перевищує критичне порогове значення показника більше ніж в 1,7 разів та становитьблизько 60%. Вкрай низьким на промислових підприємствах залишається рівень впровадження інновацій. Частка підприємств, що впроваджуєінновації, у загальній кількості промислових підприємств не перевищує 12%, що нижче порогового значення більше ніж у 4 рази. Інноваційнаактивність промислових підприємств протягом періоду 2000-2008 рр. постійно скорочувалась. Питома вага підприємств, що займалисяінноваціями, у 2008 р. у порівнянні з 2000 р. скоротилась на близько на 14% та становила 10,8% [2]. Серед видів економічної діяльності, дезосереджена найбільша кількість підприємств, які мають три і більше передових промислових технологій — виробництво офісногоустаткування та електронно-обчислювальних машин (чверть підприємств галузі), виробництво апаратури для радіо, телебачення та зв’язку(близько 13%), виробництво інших транспортних засобів (12%), медичної техніки, вимірювальних засобів, оптичних приладів та устаткування,годинників (11,5%), тютюнових виробів (11,1%) [3].Оцінка ступеню впровадження інновацій в рекреаційній сфері України ускладнюється за рахунок відсутності статистичної інформаціїстосовно цих питань. В цілому розвиток рекреаційної сфери характеризується низьким рівнем відтворювальних процесів. В рекреаційній сферіпереважають технологічні покращуючи інновації, спрямовані на формування інноваційного продукту та інноваційного сервісу.Більшою мірою інноваційні процеси в рекреаційній сфері поширюються на удосконалення надання туристичних, готельних послуг,модернізацію матеріально-технічної бази ресторанів та місць тимчасового проживання туристів. На підприємствах активно використовуютьсянова техніка та технології при наданні та реалізації туристичних послуг (Інтернет, глобальні розподільчі системи), застосовуються новітнімеханізми формування інноваційного туристичного продукту – послуг з новими споживчими властивостями, характеристиками та якостями,орієнтацією на комфортність та безпеку споживання, забезпечення до економії часу тощо.Певного розвитку на підприємствах туристсько-рекреаційної сфери отримали й інші напрями інноваційної діяльності:активізація нових туристичних ресурсів, які раніше не використовувалися;зміни в організації виробництва та споживання традиційних туристичних послуг (системи об’єктів, що базуються на використанні єдиноїполітики в рекреаційній сфері);використання нових ринків збуту туристичних послуг;застосування інструментів інноваційного маркетингу;створення інноваційної рекреаційної інфраструктури, спрямованої на забезпечення інноваційного функціонування рекреаційної сфери;вдосконалення безперервних відносин між партнерами в рекреаційній сфері, технологічно пов’язаних та суміжних галузях; впровадженнядіяльності рекреаційних кластерів на підставі згуртовування технологічно пов’язаних, суміжних та інфраструктурних підприємств [4], [5].В контексті забезпечення ефективної взаємодії потенціалу промислових підприємств та підприємств рекреаційної сфери необхідним євизначення алгоритму розрахунку можливостей їх взаємодії, який передбачає три етапи:оцінку рівня потреби рекреаційної сфери в інноваційному продукті;оцінку потенціалу промислових підприємств щодо забезпечення потреб підприємств рекреаційної сфери в інноваціях [6];оцінку очікувань від впровадження взаємодії промислових підприємств та підприємств в рекреаційній сфері на інноваційній основі.1 етап. Оцінка рівня потреби рекреаційної сфери в інноваційному продукті. Результатом цього етапу повинні бути дані стосовнохарактеру та обсягу потреб підприємств рекреаційної сфери в інноваціях: продуктових, сервісних, технологічних, процесних, покращуючих,проривних, організаційних, управлінських тощо.Оцінка потреб повинна містити наступні елементи:проведення маркетингових досліджень ринку споживання рекреаційних послуг стосовно потреби в послугах підприємств туристськорекреаційноїсфери;аналіз світових тенденцій інноваційного розвитку підприємств рекреаційної сфери;аналіз стратегій ринкової діяльності та інноваційних стратегій підприємств рекреаційної сфери;оцінку ступеню орієнтації підприємств рекреаційної сфери на зовнішній ринок, тобто на виїзний туризм.2 етап. Оцінка потенціалу промислових підприємств щодо забезпечення потреб підприємств рекреаційної сфери в інноваціях. Метоюетапу є формування цільного уявлення про сильні і слабкі сторони потенціалу промислових підприємств щодо взаємодії з рекреаційноюсферою на інноваційній снові. Цей етап передбачає:оцінку інноваційного та виробничого потенціалу промислових підприємств;оцінку дослідницького потенціалу країни;оцінку інфраструктури, спрямованої на підтримку інновацій;оцінку готовності промислових підприємств щодо впровадження інновацій.Результатом цього етапу повинні бути дані стосовно сукупності матеріальних, інтелектуальних, науково-технічних, дослідницьковпроваджувальних,інших ресурсів промислових підприємств щодо їх взаємодії з підприємствами рекреаційної сфери на інноваційній основі.Оцінка потенціалу промислових підприємств повинна містити:аналіз галузевої структури економічного потенціалу країни з урахуванням зв’язків з рекреаційною сферою та безпосереднього впливу наїї розвиток та функціонування з урахуванням впровадження інновацій;© Снігова О.Ю., 2010.161