Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010УКРАЇНА НА МІЖНАРОДНОМУ РИНКУ НАФТОПРОДУКТІВДергачова В.В., д.е.н., професор кафедри міжнародної економіки, Національній технічний університет України «Київський політехнічнийінститут»Шеремет Т.Г., к.е.н., доцент кафедри міжнародної економіки, Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського ⋅Сьогодні є всі підстави вважати, що глобальний нафтовий ринок поступово починає набувати нової структури. Ознаки цьогопроявляються всюди. Схоже, що сьогодні ми знаходимося на рубежі двох хвиль: колишньої, яка почалася в сімдесяті після «нафтових шоків», інової, спрямованої на розвиток нових провінцій. Довгострокові інвестиційні хвилі вже давно стали характерною рисою нафтового ринку.Спочатку масштабні вкладення в освоєння родовищ та інфраструктуру (як правило, в період високих цін), а потім двадцять років роботи знизькими витратами, щоб окупити початкові інвестиції. Характерна риса таких довгих циклів в нафтовій галузі - їх невизначеність. В умовахконкуренції на ринку попиту нафти не зовсім ясно, яку конфігурацію отримає світовий ринок нафти через п'ять-десять років.Ще в XIX столітті американська нафтова галузь розвивалася циклічно - з довгими хвилями, які супроводжувалися розробкою родовищспочатку Пенсільванії, потім Техаса і Каліфорнії. Потім, в 1870-і рр. на світовому ринку нафти з`явилася Росія з бакинською нафтою. Задвадцять п'ять років вона змогла повністю змінити структуру світового ринку, підвищивши свою частку з 5 до 45% світового нафтовидобутку.Потім «Російська хвиля» стала затухати, поступившись місцем спочатку США та Азії, а потім Близькому Сходу. Поява ОПЕК дала поштовхновим довгим циклам. Довгі інвестиційні цикли були характерними і для радянської планової економіки - це розробка «другго Баку» в Урало-Поволжжі в 1940-1960-і рр. і «третього Баку» в Західному Сибіру в 1970-80-і рр.Основна прикмета того, що на ринку проходять структурні зрушення, - змінився характер залежності цін від попиту та пропозиції. Щезовсім недавно ціни на нафту реагували перш за все на динаміку пропозицій. Пропозиція зростала (через перевиконання квот країнами ОПЕКабо через бурхливе зростання експорту незалежними експортерами - Росією, Казахстаном та іншими) - ціни знижувалися. Пропозиціяскорочувалась (з-за страйків у Венесуелі або скорочення квот ОПЕК) - ціни зростали. В останній час цей причинно-наслідковий зв'язокпорушився. Світовий ринок нафти перестає бути таким, яким він був протягом майже тридцяти років, таким, яким він сформувався післяенергетичної кризи початку 70-х рр. Для формування нової структури глобального ринку нафти потрібні час і гроші. Якою вона буде, ніхтопоки не знає. Ця невизначеність і спонукає ціни на нафту до нових і непередбачених коливань. Але втрачати можливість узяти участь устворенні нової нафтової реальності не хочеться нікому. Тим більше що можна й спізнитися.Тому дослідження ринку нафтопродуктів в структурі паливно-енергетичного сектора є актуальним завданням, що стоїть передвітчизняними економістами. Особливо важливо простежити причинно-наслідкові зв'язки впливу факторів кон’юнктурних змін і ділових циклівна ринок нафти в умовах глобалізації, коли причина, породжена дестабілізуючими явищами в одній частині Землі, породжує наслідки, при чомуне просто негативного, а може бути катастрофічного характеру в іншій частині. Однією з основних характеристик ринку нафтопродуктів єчутливість до змін кон’юнктури як національного, так і світового ринку.Теоретичним основам з проблематики кон’юнктурних досліджень економічних процесів присвячено ряд наукових публікацій такихавторів як Олефір В.К., Лук’янова В.В., Буга Н.Ю., Назарчук Л.М., Бурлака В.Г., Шерстюк Р.В., Чукаєва І.К., Зінкевич В.О. В їх роботахрозглядаються методи прогнозування кон’юнктурних змін і ділових циклів; математичний апарат оцінки стійкості ринку; методика оцінкивпливу науково-технологічних факторів на розвиток промисловості; проблеми інвестування у нафтогазовий комплекс України. Однакнедостатньо приділено уваги дослідженням засобів підвищення ділової активності України на ринку нафтопродуктів з урахуванням елементівекономіко-математичного моделювання. Так, доцільним для галузевих досліджень вважається використання методики короткостроковогопрогнозування на основі побудови композитного випереджального показника (КВП). Переваги КВП полягають в тому, що він дає можливістьоцінити поточний стан ринку і передбачити поворотні точки зміни кон’юнктури та ділової активності об’єкту дослідження [3, c.94].Таким чином, метою статті є удосконалення механізму підвищення ділової активності України на міжнародному ринку нафтопродуктівна основі композитного індикатора КВП.Вартість сировини в усе ще цілком індустріальній світовій економіці не можна розглядати у відриві від глобальних тенденційвидобутку та споживання енергоресурсів. Так, споживання енергоресурсів у світі постійно росте (табл.1) [1, 2]. Якщо в 2000 р. споживання вцілому по світу становило 14,1 млрд.т.у.п, то до 2020 р. прогнозується ріст практично в півтора рази ( 47,8%), що складе 20,8 млрд.т.у.п.Причому частка розвинених країн при цьому знизиться (з 54,6% в 2000р. до 45,85 в 2020р.), а країн, що розвиваються - збільшиться (з 32,35 в2000р. до 42,7% в 2020р.).Прогноз споживання первинних енергоресурсів по регіонах світу (млн. т.у.п.)Регіони світу 1990 р. 2000 р. 2010 р. 2020 р.Промислово розвинені країни6575770086409550• у т.ч. США3025347040004460країни, що розвиваються3140456067758920• у т.ч. КНР970121817202705Країни СНД і Східної Європи 2750 1850 2100 2380Світ у цілому 12464 14110 17510 20850Таблиця 1До 2000 року склалася структура паливно-енергетичного споживання-виробництва, у якій провідну роль, як і раніше, грає нафта (39%),хоча є деяка тенденція до поступового зниження її частки (табл.2) [2].Таблиця 2Динаміка й структура світового споживання первинних енергоресурсівРегіони миру Од.вим. 1990р. 2000р. 2010 р. 2020 р.Споживання первинних енергоресурсів усьогомлн.т.у.т. 12464 114110 17510 20850% 100 100 100 100• нафтамлн.т.у.т. 4860 5700 6855 7800% 39,0 40,4 39,2 37,4• газмлн.т.у.т. 2680 3220 470 6070% 21,5 22,8 25,5 29,1• вугіллямлн.т.у.т. 3240 3070 3690 4230% 26,0 21,8 21,1 20,3• атомна енергіямлн.т.у.т. 735 920 985 950% 5,9 6,5 5,6 4,6• гідроенергія й ін.поновлюванімлн.т.у.т. 950 1200 1510 1800джерела % 7,6 8,5 8,6 8,6© Дергачова В.В., Шеремет Т.Г., 201034