Том 1

Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект, 2010Для захисту внутрішнього ринку від демпінгового вивозу товарів слід посилити постійний контроль за умовами і обсягами експорту,привести його оподаткування у відповідність з цінами контрактів, переглянути нормативно-правову базу регулювання експорту у відповідностіз міжнародними вимогами.СПИСОК ДЖЕРЕЛ:1. Рокоча В.В. Міжнародна економіка та міжнародні економічні відносини: У 2 КН. / Рокоча В.В.. - Київ, 2005.2. Горбач Л.М. Міжнародні економічні відносини / Горбач Л.М., Плотніков О.В. - Львів, 2007.3. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність України / Новицький В.Є. - Київ, 2006.4. Бутинець Т.А. Документування господарських операцій: теорія, методологія, комп’ютеризація: Монографія / Бутинець Т.А. –Житомир, ЖІТІ, 2007, – 412с.5. Закон України про зовнішньоекономічну діяльність // Голос України, 5 січня 1997.,№ 1(145) - С.10-14.РЕЗЮМЕНа підставі аналізу зарубіжного і вітчизняного досвіду, методів, засобів та інструментарію зовнішньоторговельного режиму, виробленіконцептуальні пропозиції, спрямовані на вдосконалення системи зовнішньоторговельного регулювання в України, орієнтованої на розвитокнаціональної економіки і можливостей її інтеграції в світове господарство.РЕЗЮМЕНа основе анализа зарубежного и отечественного опыта, методов и инструментария внешнеторгового режима, даны концептуальныепредложения, направленные на усовершенствование системы внешнеторгового регулирования в Украине, ориентированной на развитиенациональной экономики и улучшения условий её интеграции в мировое хозяйство.SUMMARYThe conceptual proposals aimed at improvement of foreign trade regulation system of Ukraine oriented towards national economy and possibilities of itsintegration into world economy have been developed on the basis of the analysis, foreign and home background, methods, means and instruments of theforeign trade routine.АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ В СТРАТЕГІЇ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВАГелетій Т.Г., головний спеціаліст департаменту економічної політики Львівської міської ради, аспірант Київського національного університетухарчових технологійОстанні десятиріччя характеризуються загостренням політичної та макроекономічної нестабільності навіть у розвинених країнах з традиційностабільною економікою, що значно ускладнило умови функціонування підприємств. Збільшення кількості банкрутств та кризових ситуацій напідприємствах різних форм власності має сталі тенденції і в Україні. Тобто наростання нестабільності виявилося характерною рисою сучасного бізнесу. Затаких умов дуже актуалізувалася проблема прогнозування кризових ситуацій та розробки ефективних заходів антикризового управління, а такожпідвищення ефективності управління в цілому.Широке коло питань, пов’язаних із дослідженням економічної стійкості підприємств і управління нею в умовах фінансової кризи, знайшловідображення в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених економістів. Серед них: І. Ансофф, І.О. Бланк, Юджин Брігхем, В.О. Василенко, В.М.Геєць, А.Г. Грязнова, Г.П. Іванов, А.П. Ковальов, В.В. Ковальов, Г.М. Курошева, Е.М.Коротков, Л.О. Лігоненко, О.І. Пушкар, М. Робсон, Г.В. Савицька,В.П.Савчук, Л.С. Ситнік, О.О. Терещенко, Р. Холт, А.В. Чупіс, А.Д. Шеремет та інші. Проте динамічність процесів ринкового розвитку економіки потребуєподальших досліджень щодо удосконалення науково-методичних засад виявлення і оцінки фінансової кризи, її запобігання та формування економічнихмеханізмів і інструментів управління підприємством.Мета статті полягає в науковому обґрунтуванні забезпечення ефективного антикризового управління, направленого на зміцнення фінансовоїстабільності, запобігання негативних явищ в бізнесі, відвернення небезпеки кризи і загрози банкрутства та оздоровлення економіки підприємства.Поняття «криза» походить від грецького слова «crisis», яке означає «вирок, рішення з будь-якого питання». Також може означати «вихід, рішенняконфлікту», наприклад, конфлікту інтересів економічних агентів.У вітчизняній та зарубіжній літературі поняття кризи розглядається на макро-, мезо- та мікрорівнях. З погляду керівництва підприємства основнуцінність має визначення кризи на мікрорівні, тобто на рівні підприємства та його підрозділів (елемента економічної системи), що і пропонуємо детальнішерозглянути.У науковій літературі подаються такі уявлення про кризу в найширшому її розумінні. Так, А.Д. Чернявський зазначає, що: “Криза – це переломнийетап функціонування будь-якої системи, на якому вона зазнає впливу ззовні чи зсередини, що потребує від неї якісно нового реагування ” [1, с. 6]. Згідно звизначенням В.О. Василенка: “Криза – це крайнє загострення протиріч у соціально-економічній системі (організації), що загрожує її життєстійкості внавколишньому середовищі” [2, с. 12]. Також А.Д. Чернявський наводить визначення кризи, яка стосується елемента системи управління: ”Це наслідокзриву досягнення окремої цілі чи випадання одного елемента із системи управління (втрата постачальника, джерела сировини, зміна транспортної схеми,звільнення провідного спеціаліста)” [1, с. 78]. Наведені вище різні визначення кризи як явища вважаємо одночасно справедливими, бо стосуються вонирізних рівнів системи : системи як загальної категорії, економічної системи та елемента економічної системи.Дуже поширений погляд, що криза на підприємстві – це відхилення фактичного стану від запланованого. Це розуміння є суб’єктивним і йогопрактичне застосування надто залежить від професійності управлінців, організації роботи та правильно поставленого планування на підприємстві, що єнедоліком.Науковцями також пропонується розуміння кризи як об’єктивного явища. Найпоширенішими недоліками у такому разі є занадто спрощенерозуміння у вигляді кількох показників [10, с.533] та подання кризи як погіршення фінансового стану чи інших параметрів діяльності без будь-якогоуточнення ступеня їхнього погіршення [7, 19].Учені сучасної західної неокласичної школи (Дж. Хікс, Дж. Х’юзенбері) вважають, що кризи є наслідком випадкових дій, імпульсів або шоків наекономічну систему, що й спричиняє дисбаланси у фінансових і економічних відносинах учасників господарських процесів. При цьому вони акцентуютьувагу на тому, що характерною особливістю кризи є періодичність її появи [3, c. 8].І. Ансофф у роботі «Нова корпоративна стратегія» підкреслює зростання ймовірності кризових ситуацій, тобто таких періодів у розвитку, «коливиникає загроза виживання фірми і вона змушена діяти в жорстких часових межах» [4, c. 379-380]. У свою чергу, А. Ревєнков зазначає, що «кризова ситуаціяна підприємстві – це часто переламний момент..., що являє собою загрозу цілям й цінностям... і скорочує час реакції до мінімуму» [5, c. 22]. Аналогічноїпозиції дотримується В. Крутько, який вважає, що в загальному випадку кризова ситуація характеризується такими параметрами, як наявністю загрози їїіснуванню, а також ефектом раптовості та гострим дефіцитом часу для реагування на загрозу [6].Отже, враховуючи наведені визначення авторів, криза – процес, розтягнутий у часі, для якого важливим є фактор часу, що визначає короткочасністьпротікання кризи або затяжний характер. У той же час цей процес достатньо часто входить у режим над-швидкого наростання негативних явищ, тому дляуправління цим процесом потрібні особливі інструменти.Ю. Розенталь і Б. Піджненбург [7] визначають поняття «кризи» як: «Кризовими називаються ситуації, позначені високою небезпекою, станомнепевності, відчуттям невідкладності». Л. Бартон [8] вважає кризи «широкомасштабною, непередбаченою подією, яка зумовлює потенційно негативнірезультати. Ця подія та її наслідки можуть завдавати серйозної шкоди всій організації: працівникам, продукції, зв’язкам, фінансам та репутації». П. Грінвважає кризовою подією втрату контролю над ситуацією [9]. К.Ф. Херманн визначив кризу як несподівану і непередбачену ситуацію, що загрожує© Гелетій Г.Г., 2010.95